Безліч

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:16, 13 січня 2014; Денисенко Аня (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

І. Безліч, нар. Множество, безъ счету. Ось море в тебе широко-просторе, там безліч гаду, безліч риботвору. К. Псал. 237.

ІІ. Безліч, -чі, ж. Множество, безчисленное множество. Літа його — безліченная безліч. К. Іов. 81. От і лічи таку безліч! Ком. І. 50. Як нам назвати ту безліч усяких мук, що в нас приймали мученики й мучениці за своє рідне слово? К. Хп. 126.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови

БЕЗЛІЧ, і, жін. Дуже велика, незліченна кількість кого-, чого-небудь. Акації стояли саме в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць (Нечуй-Левицький, II, 1956, 223); Була то, правду кажучи, звичайна крамарська буда, яких безліче Італії (Леся Українка, III, 1952, 740); Крізь відчинені вікна струмував мішаний різкий дух безлічі його улюблених квітів (Леонід Смілянський, Пов. і опов., 1949, 41).

Словник України

бе́зліч – іменник жіночого роду

Ілюстрації

Длорпаепнролджюл.jpg Лллллллллл.jpg Гроші.jpg Щлшодгнмрл.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання