Відмінності між версіями «Безличник»

Версія за 22:28, 4 грудня 2023

Ще як - Граматичний аспект - У граматиці "безличник" може вказувати на форму дієслова чи конструкцію речення, де відсутня вказівка на конкретний підмет. Наприклад: "Ллє" (дощить) — це речення безличник, оскільки не вказується, хто саме ллє.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

БЕЗЛИЧНИК (діал.) – безсоромник, срамник, цинік, безстидник – той, хто не почуває сорому за свої аморальні вчинки, порушує правила пристойності; той, хто відверто зневажає загальноприйняті норми моралі, порядності. - А чого ж ти лізеш, безсоромнику? Рад, що саму дівчину застукав у полі, то вже й лізе!.. - каже вона (Панас Мирний); - Ви не дивіться, мамо, що Гриць такий тихий, а Бога вже не признає, їй-богу. - Мовчав би вже, безстиднику, сам ніколи лоба не перехрестить (М. Стельмах); В храмі мистецтва не місце жодному цинікові (О. Гончар).