Бездільник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:11, 21 листопада 2017; Avyakovenko.im17 (обговорення • внесок)
Бездільник, -ка, м. Лѣнтяй; бездѣятельный. Желех.
Сучасні словники
Бездільник- а, чол., рід.
Бездільник- хто не працює, не хоче, не любить працювати; нероба, ледар.
Бездільник - Ніхто й не знав, що він таке ледащо й таки зовсім бездільник, а не знавши, та й оддали за нього Пріську (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 102); За друзями рушили й більшість бездільників, що стояли довкола чума (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 399).
Тлумачення слова у сучасних словниках
