Безвинно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Безвинно, нар. Безъ вины, неповинно. Безвинно гнали мене дуки. К. Псал. 286. Кров християнську безвинно проливав. АД. І. 179.
Зміст
Сучасні словники
БЕЗВИ́ННИЙ, а, е. Не винний ні в чому; безневинний. І не раз заступалася Ганя за безвинних людей (Нечуй-Левицький, I, 1956, 166); Трикляті гітлерівці!.. Так за що ж ви мучите народ безвинний? (Павло Тичина, II, 1957, 147); // у знач. ім. безвинний, ного, чол.; безвинна, ної, жін. Про ні в чому не винну людину. Він знав, що.. вона справедлива й ніколи не гримне на безвинного, хоч ніколи й не подарує вини... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 101).
'Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 120. '
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту
