Безвинний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:14, 17 жовтня 2016; Monikolaienko.fpmv16 (обговорення • внесок)
Безвинний, -а, -е. Невиновный, неповинный. К. Псал. 21. Не несе Бог нікого, хто б свидітелем був моєї безвинної смерти. Кв. Погибає безвинна людина. Грин. І. 68.
Словник української мови
- Не винний ні в чому; безневинний. І не раз заступалася Ганя за безвинних людей (Нечуй-Левицький, I, 1956, 166); Трикляті гітлерівці!.. Так за що ж ви мучите народ безвинний? (Павло Тичина, II, 1957, 147);
- Про ні в чому не винну людину. Він знав, що.. вона справедлива й ніколи не гримне на безвинного, хоч ніколи й не подарує вини... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 101).
Джерела
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970.
