Безбулавний

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Безбулавний, -а, -е. Не имѣющій, лишенный булавы. Якого, — кажуть, — чорта чекатимем, поки нас візьмуть шаблею з безбулавним нашим гетьманом. К. ЧР. 345.