Безбатченко
Безбатченко, -ка, м. Внѣбрачный сынъ. К. Досв. 160. А ти гріх мій спокутуєш в людяхъ сиротою, безбатченком. Шевч.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках БЕЗБА́ТЧЕНКО, а, чол.
1. розм., заст. Нешлюбна дитина. Валя глянула на дитину, на свого малесенького безбатченка, що тихо спав коло її розторганого серця (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 533).
2. Той, хто не має батьків; сирота. Заховаюсь, дитя моє, Сама під водою, А ти гріх мій спокутуєш В людях сиротою, Безбатченком!.. (Тарас Шевченко, I, 1951, 34); Уява додавала тут багато лихого до недоброго, малювала йому сироту-безбатченка, попихача у всіх, кому тільки він попаде під руки (Іван Франко, I, 1955, 284).
3. перен., зневажл. Людина, що не має батьківщини або не визнає своїх батьків, попередників. Ми не безбатченки. Радянська література шанує й любить славні традиції дореволюційної демократичної літератури (Максим Рильський, III, 1956, 372); Покинувши батьківщину, поет [О. Олесь] прирік себе на становище безбатченка (Радянське літературознавство, 1, 1958, 100).
Синоніми БЕЗБАТЧЕНКО розм. (позашлюбний син), БАЙСТРЮК зневажл., лайл., БАЙСТРЯ зневажл., лайл., БАХУР зневажл. рідше. - Але я ж знатиму, я, я, що воно моє.. Я не хочу, щоб воно росло, мов бур'ян, як трава, недоглянута, без батька.. Щоб змалку казали, що воно безбатченко &́9;(Є. Гуцало); Люде (люди) дивувались, що Опанас не бив жінку за байстрюка (Грицько Григоренко); То покритка, попідтинню З байстрям шкандибає, Батько й мати одцурались Й чужі не приймають! (Т. Шевченко). СИРОТА ч. і ж. (дитина, підліток, що втратили батька й матір або одного з них); СИРОТИНА фольк., СИРОТОВИНА діал.; БЕЗБАТЧЕНКО, СИРОТЮК розм. (про хлопчика); СИРОТЮЧКА розм. (про дівчинку).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 119 Словник українських синонімів
