Версія за 02:43, 30 листопада 2016

Басиста, -ти, м. Играющій на контрабасѣ. Казав басиста, що бачив цимбалиста. Ком. Н. № 782.

Сучасні словники

КОНТРАБАСИ́СТ, а, чол. Музикант, що грає на контрабасі. Скрипалям і контрабасистові не личить сидіти під час гри. Закінчать грати, сядуть відпочити (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 73) Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 269.

КОНТРАБА́С, а, чол. Найбільший струнний смичковий музичний інструмент, що має форму скрипки й найнижче звучить серед смичкових інструментів. В кутку стояла величезна шафа, в котрій були інструменти на цілий оркестр: і контрабаси, і валторни, і скрипки (Володимир Самійленко, II, 1958, 412); Раптом заплакало небо, заскавучало надривно й відразливо, наче хто сіпнув струну на велетенському контрабасі (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 229).

Ілюстрації

{{#ev:youtube.com/watch?v=Me8s8iwNkbY#t=41=

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання