Багнітувати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Багнітува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = Багнити. Кіев.

Словник української мови

1. Бруднити.

2. Псувати, нівечити щось. * Образно. Хіть напала мандрувати, Аж молодшає чуття; Годі ум багнітувати Над питаннями життя (Павло Грабовський, I, 1959, 193).

3. Дієслово недоконаного виду

Ілюстрації

Depositphotos 7646929-stock-photo-dirty-hands.jpg F8484e42c698ddc8 XL.jpg Screenshot 202.png Due-mani-sporche-di-stampe-su-bianco-della-carta-da-cucina-dopo-la-pulizia-del-vetro-superiore-della-tavola-del-patio-gp1d67.jpg

Медіа

Див. також

Інфінітив- багні́тува́ти

	однина	множина

Наказовий спосіб

1 особа- багні́ту́ймо 2 особа- багні́ту́й, багні́ту́йте

МАЙБУТНІЙ ЧАС

1 особа- багні́тува́тиму, багні́тува́тимемо, багні́тува́тимем

2 особа багні́тува́тимеш, багні́тува́тимете

3 особа багні́тува́тиме, багні́тува́тимуть

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС

1 особа- багні́ту́ю, багні́ту́ємо, багні́ту́єм 2 особа- багні́ту́єш, багні́ту́єте 3 особа- багні́ту́є, багні́ту́ють

Активний дієприкметник

Дієприслівник- багні́ту́ючи

МИНУЛИЙ ЧАС

чол. р.- багні́тува́в, багні́тува́ли

жін. р.- багні́тува́ла

сер. р.- багні́тува́ло

Активний дієприкметник

Пасивний дієприкметник- багні́това́ний

Безособова форма- багні́това́но

Дієприслівник- багні́тува́вши

Інфінітив- багні́тува́ти

	однина	множина

Наказовий спосіб

1 особа- багні́ту́ймо 2 особа- багні́ту́й, багні́ту́йте

МАЙБУТНІЙ ЧАС

1 особа- багні́тува́тиму, багні́тува́тимемо, багні́тува́тимем

2 особа- багні́тува́тимеш, багні́тува́тимете

3 особа- багні́тува́тиме, багні́тува́тимуть

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС

1 особа- багні́ту́ю, багні́ту́ємо, багні́ту́єм

2 особа- багні́ту́єш, багні́ту́єте

3 особа- багні́ту́є, багні́ту́ють

Активний дієприкметник

Дієприслівник- багні́ту́ючи

МИНУЛИЙ ЧАС

чол. р.- багні́тува́в, багні́тува́ли

жін. р.- багні́тува́ла

сер. р.- багні́тува́ло

Активний дієприкметник

Пасивний дієприкметник- багні́това́ний

Безособова форма- багні́това́но

Дієприслівник- багні́тува́вши

Джерела та література

1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 84.

2. https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D1%96%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8

3. https://www.youtube.com/watch?v=dzurQJKeZpE

Зовнішні посилання