Багато

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Багато, нар. 1) Богато. Старша дочка їх дуже багато живе. Богодух. у. 2) Много. Де багато господинь, там хата неметена. Посл. Багато в його грошей. Багато книжок попрочитував. Він же вийшовши, почав проповідувати багато. Єв. Мр. І. 45. Нам сього вина треба багато. Чуб. ІІІ. 102. В селі довго говорили дечого багато. Шевч. 115. Не багато Луговський гетьманував: півтора года булаву держав. АД. II. 124. 3) Очень, сильно. Вона багато скидається на його. Кролев. у. Ой вона багато гордує. Нп. Ум. Багатенько.

Сучасні словники

БАГАТО.

1. Присл. якісний до багатий 1, 3, 4. Ми в дружній живемо сім'ї, Розумно і багато (Максим Рильський, I, 1956, 362); Вони [українські культурні діячі старшого віку].. одслопили перед усіма народами багато обдаровану душу нашого народу (Володимир Самійленко, II, 1958, 393); З обох боків портрета висять кінці багато вишиваного рушника (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45).

2. присл. У великій кількості; протилежне мало. Поїдеш далеко, Побачиш багато; Задивишся, зажуришся, — Згадай мене, брате! (Тарас Шевченко, I, 1951, 69); // у знач. числ. Велика кількість кого-, чого-небудь. Рідні пісні навіювали на нього багато споминів (Олесь Гончар, III, 1959, 132); // у знач. присудк. сл. Вужів було так багато, що Соломія скоро перестала звертати на них увагу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 361); // у знач. ім. багато, багатьох. Він [В. Самійленко], як, мабуть, і кожен з письменників, багатьом подобається, а багатьом ні (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 197); Багатьом не повернутись уже ніколи до рідних своїх хат (Олександр Довженко, II, 1959, 78).

Багато хто (кого, кому і т. д.) — про неозначено велику кількість людей. В публіці палка цікавість. Багато хто спинається, щоб краще стежити за боєм Нартала з пантерою (Леся Українка, II, 1951, 542); Багато що (чого, чому і т. д.) — про неозначено велику кількість предметів, явищ і т. ін. Я усе згадала собі..; згадала багато чого (Марко Вовчок, I, 1955, 228); Вицвіли в матері очі від чекання, сліз і багато чого (Олександр Довженко, I, 1958, 33). 

3. у сполуч. з вищ. ст. прикм. і присл. Значно, далеко. Ті здорові квітки були багато кращі од квіток, що малюють по стінах дівчата (Нечуй-Левицький, II, 1956, 171); [Дівчина:] Вона багато молодша від тебе? (Леся Українка, II, 1951, 97).

Фразеологізми

Багатіти думкою - потішати себе намірами, задумами, уявленнями і т. ін;

Багато води сплило (рос. много воды утекло) - дуже давно щось було, минуло багато часу з якоїсь пори; сталися значні зміни за якийсь час. Багато галасу даремно (рос. много шума из ничего) - діло, проблема, новина насправді менш важлива, життєва, ніж про неї говорять, турбуються, її значущість набагато перевищено; Багато (забагато) честі (рос. слишком много чести) [кому, для кого] - іронічно: хто-небудь не гідний кого-, чого-небудь;

Ілюстрації

0a01e6af51632ce52983c31c5c7a5057.jpg Jpg198621795.jpg P 34657 1 gallerybig.jpg Iвпі.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання