Анкер

Анке́р(ь) и анки́р, -ру (рю), м. = Алькир. Де ж ти будеш спала? — В анкерю, в пірю. Гол. І. 126. А́нкер (від нім. Anker — «якір»; рос. анкер; англ. anchor) — Вмурована у стіновий масив конструктивна металева або дерев'яна деталь для скріплення частин споруди або підтримки виступаючих елементів. Кілок з прив'язаною віцею або забитий у землю, щоб утримати одяг крутостей земляних фортець. Зв'язні болти, фундаментні болти. Основний елемент анкерного кріплення. Розрізняють: анкер металевий, металеві стержні, анкер ґвинтовий, залізобетонний, дерев'яний, полімерний та гітарний. Анкер металевий — стальний стержень діаметром 0,02—0,025 м, довжиною 0,6—3 м з розпірною або клино-щілинною головкою на одному кінці для закріплення в шпурі, різьбленням і гайкою на іншому для закріплення підхвату або опорної шайби і натягу анкера. Металевий анкер як самостійне кріплення призначений для кріплення виробок, що проводяться в стійких і середньої стійкості породах (f ≥ 3) і по вугіллю. У поєднанні з рамним і суцільним кріпленням металевий анкер застосовують у виробках і з менш сприятливими гірничо-геологічними умовами як поза зоною, так і в зоні впливу очисних робіт. Металеві стержні звичайно закріпляються по довжині шпуру хімічними складами або швидкодіючими сумішами на цементній або фосфогіпсовій основі. Цей різновид анкера призначений для виробок, що проводяться у вугіллі і слабких породах (f ≥ 1) як поза зоною, так і в зоні впливу очисних робіт. Анкер ґвинтовий — стержень з різьбленням спеціального профілю, зовнішній діаметр (0,032 м) якого більше, ніж діаметр пробуреного шпуру, в який заґвинчується стержень. Ці анкери широко застосовуються на калійних рудниках. Анкер залізобетонний — металевий стержень, забетонований в шпурі, з різьбленням і гайкою для закріплення опорної плитки на іншому кінці. Анкер дерев'яний — дерев'яний стержень діаметром 0,036—0,04 м, довжиною 0,5—1 м і більше, що має на кінцях прорізи для дерев'яних клинів; при розклинюванні останніх анкер закріпляється в шпурі і втримує підхват. Застосування цього анкера обмежене в основному підготовчими виробками з терміном служби до 1 року. Можливе його застосування як допоміжного кріплення. Анкер полімерний — склопластиковий стержень, закріплений по довжині шпуру хімічним розчином. Його доцільно застосовувати в умовах, при яких би анкери легко руйнувалися виконавчим органом добувного і прохідницького комбайна, вибуховими роботами або ручним інструментом при руйнуванні закріпленого масиву. Як самостійне кріплення застосовується у підготовчих виробках, проведених в породах стійких і середньої стійкості, а також в очисних вибоях, особливо при камерній або камерностовповій системах розробки. Анкер гітарний - металевий стержень всередині грифа гітари товщиною 4-6 мм. Один кінець анкера фіксується, а на іншому розташовується регулювальний болт, який регулює силу анкера і, відповідно, ступінь прогинання грифа. Анкерний болт може розташовуватися як і у головки грифа, так і у п'ятки грифа. Анкер необхідний для того, щоб гриф не гнувся під натягом струн. В основному анкер використовується на гітарах з металевими струнами. Виняток становлять деякі акустичні та електро-гітари (в основному радянського виробництва) - тому що у них достатньо товстий гриф і зроблений з міцного матеріалу. Перша гітара Лео Фендера теж не мала анкера. Існує два способи установки анкера в гриф: Під накладку. У цьому випадку фрезерування робиться з боку накладки. Це дешевий спосіб, але робиться і на досить дорогих інструментах. Має серйозний недолік - з часом анкерний стрижень може просто відірвати накладку від грифа. З тильного боку грифа. Такий спосіб часто застосовується на гітарах марки Fender. У цьому випадку фрезерування робиться з тильного боку і заклеюється рейкою. Недолік цього способу полягає в більшій складності виробництва.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації