Відмінності між версіями «Алилуйко»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Медіа)
 
(не показані 6 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 4: Рядок 4:
  
  
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/177-alylujko.html]===
 +
Алилу́йко, -ка, м. Насмѣшливое прозваніе духовнаго лица. (Галиц.). Желех.
 +
===[http://sum.in.ua/s/Biblija Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
ДУХОВЕ́НСТВО, а, сер., збірн. Служителі релігійного культу. На причілку, в холодку, під високими черешнями, були понакривані столи для духовенства та значніших парафіян-господарів (Нечуй-Левицький, III, 1956, 8).
  
 +
===[http://sum.in.ua/s/Biblija Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
ДУХО́ВНИЙ, а, е.
  
 +
1. Зв'язаний з внутрішнім психічним життям людини, моральним світом її. [Орест:] Окрім того, для літературної роботи треба духовної рівноваги (Леся Українка, II, 1951, 52); Невтомне піклування партії про виховання радянського народу привело до докорінної зміни його духовного обличчя (Комуніст України, 11, 1959, 35);
 +
//  Зв'язаний з спільністю ідей, поглядів, прагнень і т. ін. Народи наші [український, російський і білоруський] бували адміністративно розрізнені, але ніколи, ні за яких обставин не втрачали вони свідомості своєї духовної спільності (Максим Рильський, III, 1956, 16);
 +
//  розм. Нематеріальний, нетілесний. — За духовним хлібом нам нічого їздить в Європу! — обізвалась одна лиса голова (Нечуй-Левицький, I, 1956, 564); Творцем усіх матеріальних і духовних цінностей на землі є трудящий народ (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 185).
  
 +
2. Стос. до релігії, церкви, належний їм; протилежне світський. Графиня відповіла, що в бібліотеці таких духовних книжок нема, там усе світські (Олесь Донченко, III, 1956, 47);
 +
//  Який готує служителів культу; який відає, управляє церковними справами. — Тепер студенти з духовних академій чомусь вже не йдуть у ченці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 368); Ні мати,.. ні тим більше батько — добросовісний чиновник духовної консисторії, не змогли.. пояснити дочці, що ж таке людське щастя (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 22);
 +
//  Який є служителем релігійного культу. — Адже ж я черничка, духовна особа, така сама, як і піп (Іван Франко, IV, 1950, 80); Наставник духовний наставно пощупав грішну курятину: чи хватить на суп дванадцяти апостолам (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 5);
 +
//  Який належить, присвоюється і т. ін. служителям церкви. Обидва [женихи] були кандидатами духовного сану, та не одного були походження (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 7);
 +
//  у знач. ім. духовні, них, мн., розм. Служителі релігійного культу. Я бачив духовних, що прилюдно обурювалися на кождого, хто посмів хоч несмілим слівцем осудити їх хиби (Іван Франко, IV, 1950, 323); Він знав, що в Терлецького не бувають духовні, а тільки панки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 57).
  
 +
3. у знач. ім. духовна, ної, жін., заст. Те саме, що духівниця. [Захарко:] Чи дома ж то старшина? Піду та й скажу, нехай пише духовну!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 166).
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лалалалала.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3197ior.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Img_3719_40.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1509830881.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|uieVcuh6Hws}}
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/177-alylujko.html]===
 +
===[http://sum.in.ua/s/dukhovnyj]===
 +
===[http://sum.in.ua/s/dukhovenstvo]===
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]
+
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 18:09, 28 жовтня 2018

Алилу́йко, -ка, м. Насмѣшливое прозваніе духовнаго лица. (Галиц.). Желех.


Сучасні словники

[1]

Алилу́йко, -ка, м. Насмѣшливое прозваніе духовнаго лица. (Галиц.). Желех.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДУХОВЕ́НСТВО, а, сер., збірн. Служителі релігійного культу. На причілку, в холодку, під високими черешнями, були понакривані столи для духовенства та значніших парафіян-господарів (Нечуй-Левицький, III, 1956, 8).

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДУХО́ВНИЙ, а, е.

1. Зв'язаний з внутрішнім психічним життям людини, моральним світом її. [Орест:] Окрім того, для літературної роботи треба духовної рівноваги (Леся Українка, II, 1951, 52); Невтомне піклування партії про виховання радянського народу привело до докорінної зміни його духовного обличчя (Комуніст України, 11, 1959, 35); // Зв'язаний з спільністю ідей, поглядів, прагнень і т. ін. Народи наші [український, російський і білоруський] бували адміністративно розрізнені, але ніколи, ні за яких обставин не втрачали вони свідомості своєї духовної спільності (Максим Рильський, III, 1956, 16); // розм. Нематеріальний, нетілесний. — За духовним хлібом нам нічого їздить в Європу! — обізвалась одна лиса голова (Нечуй-Левицький, I, 1956, 564); Творцем усіх матеріальних і духовних цінностей на землі є трудящий народ (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 185).

2. Стос. до релігії, церкви, належний їм; протилежне світський. Графиня відповіла, що в бібліотеці таких духовних книжок нема, там усе світські (Олесь Донченко, III, 1956, 47); // Який готує служителів культу; який відає, управляє церковними справами. — Тепер студенти з духовних академій чомусь вже не йдуть у ченці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 368); Ні мати,.. ні тим більше батько — добросовісний чиновник духовної консисторії, не змогли.. пояснити дочці, що ж таке людське щастя (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 22); // Який є служителем релігійного культу. — Адже ж я черничка, духовна особа, така сама, як і піп (Іван Франко, IV, 1950, 80); Наставник духовний наставно пощупав грішну курятину: чи хватить на суп дванадцяти апостолам (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 5); // Який належить, присвоюється і т. ін. служителям церкви. Обидва [женихи] були кандидатами духовного сану, та не одного були походження (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 7); // у знач. ім. духовні, них, мн., розм. Служителі релігійного культу. Я бачив духовних, що прилюдно обурювалися на кождого, хто посмів хоч несмілим слівцем осудити їх хиби (Іван Франко, IV, 1950, 323); Він знав, що в Терлецького не бувають духовні, а тільки панки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 57).

3. у знач. ім. духовна, ної, жін., заст. Те саме, що духівниця. [Захарко:] Чи дома ж то старшина? Піду та й скажу, нехай пише духовну!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 166).

Ілюстрації

Лалалалала.jpg 3197ior.jpg Img 3719 40.jpg 1509830881.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

[2]

[3]

[4]

Зовнішні посилання