Відмінності між версіями «Але»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
м |
|||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Але́ | + | '''Але́''' |
| − | + | ==Словарь української мови Бориса Грінченка== | |
| + | #Но, однако, впрочемъ.''Не родить рілля, але Божа воля.'' Ном. № 28. ''Єсть і біднійші од нас, а живуть же... — Запевне, що живуть; але яка жизнь їх?'' Котл. НП. 370. ''Хотіла спать, але не спала.'' Шевч. 558. ''Нема нічого без '''але.''' Ном. 2447.'' | ||
| + | #Але́ ж, але́ ж бо. Вѣдь, вѣдь; однако уже. '''''Але''' і ти того не зробиш! Ой '''але''' ж бо козак Нечай на тоє не дбає, та й з кумою із любою мед-вино кружає.'' Лукаш. 119. | ||
| + | #Употребл. въ значеніи: Толкуй! разсказывай! Ну, вотъ! ''Відкіля се ти тут узявся? — '''Але''', відкіля! Адже ти і зроду тут не бувши та прийшов, а я й часто тут буваю.'' Кв. II. 291. ''«Мабуть підсудок?» — Ні! — «Так лев?» — Ні! — «Так мішок з дукатами?» — Ні, ні! «Так папорті цвіток?» — '''Але-ж!''''' — Греб. 373. | ||
| + | #Неужели? Однако! ''А по чім груші? — По гривні. — '''Але'''!'' | ||
| + | #Але́-але́! Але-ж! Какъ бы не такъ! дожидайся! ''І мені ж даси меду, як піддереш? — '''Але-але!''' «Годі вилежуватись, іди молотити!» — '''Але-ж!'''.'' | ||
| + | ==Словник української мови== | ||
| + | #Виражає протиставний зв'язок між сурядними реченнями або однорідними членами речення; та, проте, однак.'' О думи мої! о славо злая! За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся... '''але''' не каюсь!.. (Тарас Шевченко, II, 1953, 32); Тепер ми знову над морем і знову наші очі бродять по синій пустелі, '''але''' в мене є певність, що вони й там стрітися можуть (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 419); Батькове вирішення вступити в колгосп окрилило його. Правда, доведеться ще подолати наївні материні «умови», '''але''' загалом все так хороше й так мудро (Олександр Довженко, I, 1958, 72); '' | ||
| + | #Виражає здивування, незадоволення.'' — Та яке там лихо? Кажіть швидше, спати хочу. — '''Але!''' кому спати, а кому ні! — сказав Уласович (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 156); '' | ||
| + | #Уживається в значенні, близькому до нічого й казати!. ''[Служебка:] Ото '''але!''' Король пастушку свата, ..чому б мені.. не стати панею? (Леся Українка, II, 1951, 197);'' | ||
| + | #Уживається в значенні, близькому до невже, хіба, з відтінком здивування, сумніву. ''— А почім груші? — По гривні. — '''Але?'''(Словник Грінченка);'' | ||
| + | #Уживається в підсилювальному значенні; оце, ото. ''Ійон, ійон же, вража мати! '''Але''' Еней наш зледащів (Іван Котляревський, I, 1952, 79);'' | ||
| + | #Цілком, зовсім.'' Без мене одного ніхто,'''але'''то ніхто.. не міг би під час зими виглянути з хати (Іван Франко, III, 1950, 196).'' | ||
| + | ==Джерела== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. | ||
[[Категорія:Ал]] | [[Категорія:Ал]] | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
Версія за 21:02, 17 жовтня 2016
Але́
Словарь української мови Бориса Грінченка
- Но, однако, впрочемъ.Не родить рілля, але Божа воля. Ном. № 28. Єсть і біднійші од нас, а живуть же... — Запевне, що живуть; але яка жизнь їх? Котл. НП. 370. Хотіла спать, але не спала. Шевч. 558. Нема нічого без але. Ном. 2447.
- Але́ ж, але́ ж бо. Вѣдь, вѣдь; однако уже. Але і ти того не зробиш! Ой але ж бо козак Нечай на тоє не дбає, та й з кумою із любою мед-вино кружає. Лукаш. 119.
- Употребл. въ значеніи: Толкуй! разсказывай! Ну, вотъ! Відкіля се ти тут узявся? — Але, відкіля! Адже ти і зроду тут не бувши та прийшов, а я й часто тут буваю. Кв. II. 291. «Мабуть підсудок?» — Ні! — «Так лев?» — Ні! — «Так мішок з дукатами?» — Ні, ні! «Так папорті цвіток?» — Але-ж! — Греб. 373.
- Неужели? Однако! А по чім груші? — По гривні. — Але!
- Але́-але́! Але-ж! Какъ бы не такъ! дожидайся! І мені ж даси меду, як піддереш? — Але-але! «Годі вилежуватись, іди молотити!» — Але-ж!.
Словник української мови
- Виражає протиставний зв'язок між сурядними реченнями або однорідними членами речення; та, проте, однак. О думи мої! о славо злая! За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся... але не каюсь!.. (Тарас Шевченко, II, 1953, 32); Тепер ми знову над морем і знову наші очі бродять по синій пустелі, але в мене є певність, що вони й там стрітися можуть (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 419); Батькове вирішення вступити в колгосп окрилило його. Правда, доведеться ще подолати наївні материні «умови», але загалом все так хороше й так мудро (Олександр Довженко, I, 1958, 72);
- Виражає здивування, незадоволення. — Та яке там лихо? Кажіть швидше, спати хочу. — Але! кому спати, а кому ні! — сказав Уласович (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 156);
- Уживається в значенні, близькому до нічого й казати!. [Служебка:] Ото але! Король пастушку свата, ..чому б мені.. не стати панею? (Леся Українка, II, 1951, 197);
- Уживається в значенні, близькому до невже, хіба, з відтінком здивування, сумніву. — А почім груші? — По гривні. — Але?(Словник Грінченка);
- Уживається в підсилювальному значенні; оце, ото. Ійон, ійон же, вража мати! Але Еней наш зледащів (Іван Котляревський, I, 1952, 79);
- Цілком, зовсім. Без мене одного ніхто,алето ніхто.. не міг би під час зими виглянути з хати (Іван Франко, III, 1950, 196).
Джерела
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970.
