Азбука

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

"Словарь української мови"

Азбу́ка, -ки, ж. Азбука. І азбуку по кунштиках заходилась вчити. Шевч. 328. Приложися до азбуки, будут повні кишені і руки. Фр. Пр. 3.

Сучасні словники

Тлумачний словник української мови

Азбука -и, ж.
1) Сукупність літер якого-небудь письма, розміщених у встановленому порядку; алфавіт, абетка.
Азбука Морзе — сукупність умовних знаків для передавання якогось тексту на телеграфному апараті.
Нотна азбука — сукупність нотних знаків, які служать для зображення музичних звуків.
2) Книжка для початкового навчання грамоти; буквар.
3) перен. Основні, найпростіші положення, основи чого-небудь.

Академічний тлумачний словник української мови

Азбука
1. Сукупність літер якого-небудь письма, розміщених у встановленому порядку; алфавіт, абетка. І книжечок з кунштиками В Ромні накупила [княжна].. і азбуку по кунштиках Заходилась вчити (Тарас Шевченко, II, 1953, 12); Славу дітям чукотським, що азбуки вчаться, співаю (Максим Рильський, Наша сила, 1952, 113).
2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар. Як пройшов усю азбуку, — аж повеселішав: діло пішло спірніше (Панас Мирний, II, 1954, 130).
3. перен. Основні, найпростіші положення, основи чого-небудь. Планіметрія й стереометрія — то лише початки, азбука математики (Іван Франко, III, 1950, 36).

Універсальний словник енциклопедія

Азбука
Вживана у рос. та укр. мовах назва алфавіту (за першими літерами церковнослов'янського алфавіту аз, буки).

Словник синонімів Полюги

Азбука - сукупність букв певної писемності за визначеним порядком: [[абетка]], алфавіт</i>.

Економічна енциклопедія

Азбука
рос. азбука
1. Те саме, що й алфавіт.
2. Найпростіший посібник з навчання грамоті - буквар.
3. Система умовних знаків С у музиці - нотна А., у телеграфі - телеграфна А.).
4. Переносно - ключ до розв'язання чогось; найпростіша, незаперечна, всім зрозуміла істина.

--Володимир 12:17, 11 листопада 2012 (EET)