Відмінності між версіями «Азбука»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 4 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
=="Словарь української мови"==
 
'''Азбу́ка, -ки,''' ''ж.'' ''Азбука. І азбуку по кунштиках заходилась вчити.'' Шевч. 328.'' Приложися до азбуки, будут повні кишені і руки.'' Фр. Пр. 3.
 
'''Азбу́ка, -ки,''' ''ж.'' ''Азбука. І азбуку по кунштиках заходилась вчити.'' Шевч. 328.'' Приложися до азбуки, будут повні кишені і руки.'' Фр. Пр. 3.
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
<h3><center>Тлумачний словник української мови</center></h3>
 +
'''Азбука''' - <i>-и, ж.</i><br>
 +
1) Сукупність літер якого-небудь письма, розміщених у встановленому порядку; <i>алфавіт, абетка</i>.<br>
 +
<i>Азбука Морзе</i> — сукупність умовних знаків для передавання якогось тексту на телеграфному апараті.<br>
 +
<i>Нотна азбука</i> — сукупність нотних знаків, які служать для зображення музичних звуків.<br>
 +
2) Книжка для початкового навчання грамоти; <i>буквар</i>.<br>
 +
3) перен. Основні, найпростіші положення, основи чого-небудь.<br>
 +
 +
<h3><center>Академічний тлумачний словник української мови</center></h3>
 +
[http://sum.in.ua/s/azbuka Азбука]<br>
 +
1. Сукупність літер якого-небудь письма, розміщених у встановленому порядку; алфавіт, абетка. <i>І книжечок з кунштиками В Ромні накупила [княжна].. і азбуку по кунштиках Заходилась вчити</i> (Тарас Шевченко, II, 1953, 12);<i> Славу дітям чукотським, що азбуки вчаться, співаю</i> (Максим Рильський, Наша сила, 1952, 113).<br>
 +
2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар. <i>Як пройшов усю азбуку, — аж повеселішав: діло пішло спірніше</i> (Панас Мирний, II, 1954, 130).<br>
 +
3. перен. Основні, найпростіші положення, основи чого-небудь. <i>Планіметрія й стереометрія — то лише початки, азбука математики</i> (Іван Франко, III, 1950, 36).
 +
 +
<h3><center>Універсальний словник енциклопедія</center></h3>
 +
[http://slovopedia.org.ua/29/53392/4756.html Азбука]<br>
 +
Вживана в укр. мові назва алфавіту (за першими літерами церковнослов'янського алфавіту аз, буки).
 +
 +
<h3><center>Словник синонімів Полюги</center></h3>
 +
[http://slovopedia.org.ua/31/53392/27286.html Азбука] - сукупність букв певної писемності за визначеним порядком: <i>[[абетка]]</i>,<i> алфавіт</i>.
 +
 +
<h3><center>Економічна енциклопедія</center></h3>
 +
[http://slovopedia.org.ua/38/53392/377028.html Азбука]<br>
 +
 +
1. Те саме, що й алфавіт. <br>2. Найпростіший посібник з навчання грамоті - буквар. <br>3. Система умовних знаків С у музиці - нотна А., у телеграфі - телеграфна А.). <br>4. Переносно - ключ до розв'язання чогось; найпростіша, незаперечна, всім зрозуміла істина.<br><br>
 +
<div align="right">
 +
 +
  
 
[[Категорія:Аз]]
 
[[Категорія:Аз]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 20:32, 22 червня 2023

"Словарь української мови"

Азбу́ка, -ки, ж. Азбука. І азбуку по кунштиках заходилась вчити. Шевч. 328. Приложися до азбуки, будут повні кишені і руки. Фр. Пр. 3.

Сучасні словники

Тлумачний словник української мови

Азбука - -и, ж.
1) Сукупність літер якого-небудь письма, розміщених у встановленому порядку; алфавіт, абетка.
Азбука Морзе — сукупність умовних знаків для передавання якогось тексту на телеграфному апараті.
Нотна азбука — сукупність нотних знаків, які служать для зображення музичних звуків.
2) Книжка для початкового навчання грамоти; буквар.
3) перен. Основні, найпростіші положення, основи чого-небудь.

Академічний тлумачний словник української мови

Азбука
1. Сукупність літер якого-небудь письма, розміщених у встановленому порядку; алфавіт, абетка. І книжечок з кунштиками В Ромні накупила [княжна].. і азбуку по кунштиках Заходилась вчити (Тарас Шевченко, II, 1953, 12); Славу дітям чукотським, що азбуки вчаться, співаю (Максим Рильський, Наша сила, 1952, 113).
2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар. Як пройшов усю азбуку, — аж повеселішав: діло пішло спірніше (Панас Мирний, II, 1954, 130).
3. перен. Основні, найпростіші положення, основи чого-небудь. Планіметрія й стереометрія — то лише початки, азбука математики (Іван Франко, III, 1950, 36).

Універсальний словник енциклопедія

Азбука
Вживана в укр. мові назва алфавіту (за першими літерами церковнослов'янського алфавіту аз, буки).

Словник синонімів Полюги

Азбука - сукупність букв певної писемності за визначеним порядком: абетка, алфавіт.

Економічна енциклопедія

Азбука

1. Те саме, що й алфавіт.
2. Найпростіший посібник з навчання грамоті - буквар.
3. Система умовних знаків С у музиці - нотна А., у телеграфі - телеграфна А.).
4. Переносно - ключ до розв'язання чогось; найпростіша, незаперечна, всім зрозуміла істина.