Відмінності між версіями «Адресувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 7: Рядок 7:
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970
 
[[Категорія:Ад]]
 
[[Категорія:Ад]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 17:51, 26 листопада 2021

Адресува́ти, -су́ю, -єш, гл. Адресовать. Желех.

Словник української мови

  1. Посилати (лист, телеграму і т. ін.) на певну адресу. Друзям на ближні і дальні кордони я адресую листи (Петро Дорошко, Єдність, 1950, 116);
  2. Писати адресу. Він.. завжди присилає мені все, адресуючи власною рукою (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 186);
  3. Звертати, направляти до кого-небудь (мову, погляд та ін.). Вона.. чула всі слова, які він адресував Олі, співчувала йому в хвилини розчарувань (Павло Загребельний, Спека, 1961, 81).

Джерела

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання