Відмінності між версіями «Їсти»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ===Словник Б. Грінченка=== | ||
| + | '''''Ї́сти''''', їм, їси́, їсть, їмо́, їсте, їдя́ть, гл. ''Ѣсть. ''Ходить, неначе не ївши. ''Ном. № 10991. ''Їло б ся сласно, а робити страшно. ''Ном. № 12185. ''Хто їдячи співає, буде мати дурну жінку. ''Ез. V. 255. | ||
| + | ===Академічний тлумачний словник=== | ||
| + | '''''Їсти''''', їм, їси, їсть; їмо, їсте, їдять; мин. ч. їв, їла, їло; наказ. сп. їж; недок. 1. перех. і без додатка. Споживати їжу. Хочеш їсти калачі, то не сиди на печі (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 204); Турбує мене, що мама нездорова. Прошу її берегтись, не їсти того, що шкодить (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 415); Швидше додому, бо він голодний і хоче їсти! (Юрій Смолич, II, 1958, 12); Над ними білка їсть горішки і стука, стука дятел-птах (Володимир Сосюра, II, 1958, 411); // розм. Кусати, гризти, клювати (про комах, птахів і т. ін.). — Що, рясно ягоди вродили? — Та воно.. уродили, та прокляті горобці їдять (Панас Мирний, I, 1954, 167); | ||
| + | ===Універсальний словник-енциклопедія=== | ||
| + | '''''Їсти''''' - споживати речовини, що їх організм отримує з навколишнього середовища, які є для нього будівельним матеріалом і джерелом енергії; найважливішими складниками ї. є білки, вуглеводи, жири, мінеральні солі, вода та вітаміни. | ||
| + | ===Словник синонімів Полюги=== | ||
| + | '''''Їсти''''' - (приймати їжу) споживати, живитися, (похапцем) перекусити, (захланно) вульг. лигати, (багато) наминати, перти// кидати на зуби, кидати за драбину, набивати пельку. | ||
| + | ===Українсько-російський словник=== | ||
| + | '''''Їсти''''' - кушать, Поглощать пищу, питаться чем-л. // Употреблять в пищу. | ||
| + | ===Словник синонімів Караванського=== | ||
| + | '''''Їсти''''' - з'їдати, о. класти в рот; (жадібно) поїдати, жерти, пожирати, лопати, тріскати, лигати, глитати, напихатися, д. тевкати; (трохи) закушувати, пере-; (з апетитом) уминати, затирати, трощити, теребити; (смакуючи) смакувати; (крихке) хрумати; (у гостях) пригощатися, призволятися, р. контентуватися; (систематично) харчуватися, живитися; (певний харч) споживати, вживати; (сніданок) снідати, (обід) обідати, (вечерю) вечеряти, (полуденок) полуднувати, (підвечірок) підвечіркувати; (- комах) кусати, гризти, (- птахів) дзьобати; (- дим) роз'ятрювати, роз'їдати; | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 16: | Рядок 27: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | [http://sum.in.ua/s/jisty Академічний словник] | |
| + | [http://slovopedia.org.ua/29/53382/12175.html Універсальний словник-енциклопедія] | ||
| + | [http://hohlopedia.org.ua/slovnyk_synonimiv_polyugy/page/jisty.903 Словник синонімів Полюги] | ||
| + | [http://hohlopedia.org.ua/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/jisty.9998/ Словник синонімів Караванського] | ||
| + | [http://tolkslovar.ru/e719.html Українсько-російський словник] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]] | ||
[[Категорія:Іс,Їс]] | [[Категорія:Іс,Їс]] | ||
Версія за 23:38, 1 грудня 2013
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник Б. Грінченка
Ї́сти, їм, їси́, їсть, їмо́, їсте, їдя́ть, гл. Ѣсть. Ходить, неначе не ївши. Ном. № 10991. Їло б ся сласно, а робити страшно. Ном. № 12185. Хто їдячи співає, буде мати дурну жінку. Ез. V. 255.
Академічний тлумачний словник
Їсти, їм, їси, їсть; їмо, їсте, їдять; мин. ч. їв, їла, їло; наказ. сп. їж; недок. 1. перех. і без додатка. Споживати їжу. Хочеш їсти калачі, то не сиди на печі (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 204); Турбує мене, що мама нездорова. Прошу її берегтись, не їсти того, що шкодить (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 415); Швидше додому, бо він голодний і хоче їсти! (Юрій Смолич, II, 1958, 12); Над ними білка їсть горішки і стука, стука дятел-птах (Володимир Сосюра, II, 1958, 411); // розм. Кусати, гризти, клювати (про комах, птахів і т. ін.). — Що, рясно ягоди вродили? — Та воно.. уродили, та прокляті горобці їдять (Панас Мирний, I, 1954, 167);
Універсальний словник-енциклопедія
Їсти - споживати речовини, що їх організм отримує з навколишнього середовища, які є для нього будівельним матеріалом і джерелом енергії; найважливішими складниками ї. є білки, вуглеводи, жири, мінеральні солі, вода та вітаміни.
Словник синонімів Полюги
Їсти - (приймати їжу) споживати, живитися, (похапцем) перекусити, (захланно) вульг. лигати, (багато) наминати, перти// кидати на зуби, кидати за драбину, набивати пельку.
Українсько-російський словник
Їсти - кушать, Поглощать пищу, питаться чем-л. // Употреблять в пищу.
Словник синонімів Караванського
Їсти - з'їдати, о. класти в рот; (жадібно) поїдати, жерти, пожирати, лопати, тріскати, лигати, глитати, напихатися, д. тевкати; (трохи) закушувати, пере-; (з апетитом) уминати, затирати, трощити, теребити; (смакуючи) смакувати; (крихке) хрумати; (у гостях) пригощатися, призволятися, р. контентуватися; (систематично) харчуватися, живитися; (певний харч) споживати, вживати; (сніданок) снідати, (обід) обідати, (вечерю) вечеряти, (полуденок) полуднувати, (підвечірок) підвечіркувати; (- комах) кусати, гризти, (- птахів) дзьобати; (- дим) роз'ятрювати, роз'їдати;
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Академічний словник Універсальний словник-енциклопедія Словник синонімів Полюги Словник синонімів Караванського Українсько-російський словник
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
