Їстик

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ї́стик, -ка, м. Палочка съ желѣзнымъ наконечникомъ для очистки плуга отъ прилипшей земли. Козелец. у. Рудч. Ск. І. 170. Чуб. VII. 399. КС. 1883. IX. 223.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

Їстик - Паличка з залізним наконечником для очищання лемеша або чересла в плузі від прилиплої землі. Семен обчищав істиком леміш та.. йшов за плугом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 110); Іде [Скиба], пильний, до сошників доглядається, істиком прочищає (Андрій Головко, I, 1957, 332).

Орфографічний словник української мови

Істик- іменник чоловічого роду.