Їй-бо

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Їй-бо, їй-Богу = Єй-Богу. Ном. № 4356, 6298.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЇЙ-БОГУ, ЇЙ-БО, виг. Уживається для потвердження чого-небудь, для запевнення в чомусь. — Ходім, кажу, а то покину!. Їй-богу, покину!.. (Панас Мирний, I, 1949, 259); Ви чули? Жайворонки прилетіли!. Їй-богу, вже й трава На вигоні от-от зазеленіє! (Максим Рильський, I, 1960, 243); — Чи ж треба, хлопці, випускати пана? Їй-бо, він ще привезе торбу лиха і мішок біди (Михайло Стельмах, I, 1962, 629).

Орфографія

Словоформи

Їй-богу - вигук.

Медіа