Їзда

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:09, 24 листопада 2014; Марченко (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Їзда́, -ди, ж. Ѣзда. Рудч. Ск. II. 171. Санна їзда ангельска їзда, але дідчий виворот. Ном. № 11433.

Їзда

Зміст

Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Їзда, -ди, ж. Ѣзда. Рудч. Ск. II. 171. Санна їзда — ангельска їзда, але дідчий виворот. Ном. № 11433.	

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

їзда́ іменник жіночого роду

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія, словник синонімів

ЇЗДА їздня, їждження.

Українсько-російський словник

ЇЗДА езда

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЇЗДА́, и, жін.

1. Дія за значенням їздити. Кінські підкови хляпали та калюка на всі боки розбігалася од прудкої ізди... (Панас Мирний, I, 1949, 330); Вона зовсім забракувала лижі і спосіб ізди на них (Леся Українка, V, 1956, 54); Після довгої ізди в автобусі Антон, розминаючи ноги, вийшов з машини (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 197).

2. У сполуч. з іменниками, які означають час, є мірою відстані. До Мессіни лишилась 1 година їзди (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 353); Хто б повірив, що звідси лише година їзди до великого міста1 (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 3).

«Словники України on-line»

http://www.rozum.org.ua/

їзда́ – іменник жіночого роду

відмінок однина множина називний їзда́ родовий їзди́ давальний їзді́ знахідний їзду́ орудний їздо́ю місцевий на/у їзді́ кличний ї́здо*

Словник української мови

Їзда й, ж. 1. Дія за знач їздити. Кінські підкови хляпали та калюка на всі боки розбігалася од прудкої ізди… (Мирний, І, 1949, 330); Вона зовсім забракувала лижі і спосіб ізди на них (Л. Укр., V, 1956, 54); Після довгої ізди в автобусі Антон, розминаючи ноги, вийшов з машини (Чорн., Потік.., 1956, 197). 2. У сполуч. з іменниками, які означають час, є мі­рою відстані. До Мессіни лишилась 1 година їзди (Ко­цюб., III, 1956, 353); Хто б повірив, що звідси лише година їзди до великого міста1 (Жур., Звич. турботи, 1960, 3).

Орфоепічний словник української мови

   їзда́
   іменник жіночого роду

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

їзда

   [йізда/]
   -ди/, д. і м. -з'д'і/

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

їзда

   -и́, ж.
   1) Дія за знач. їздити.
   2) У сполуч. з іменниками, які означають час, є мірою відстані.

Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.

їзда

   -ди, ж. Пр.
   Дія за знач. їздити.

Матеріал з Вікісловника

Морфологічні та синтаксичні властивості

Іменник, жіночий рід.

Корінь: -- Вимова

Семантичні властивості Значення

Синоніми Антоніми Гіпероніми Гіпоніми Усталені словосполучення, фразеологізми Споріднені слова

   зменш.-пестливі форми:
   іменники:
   прикметники:
   дієслова: їздити
   прислівники:


Матеріал з Вікіпедії

Верхова їзда — вид спорту[1] з давньою історією та один з олімпійських видів спорту. Зміст

   1 Історична довідка
   2 Особливосі верхвої їзди у різних народів
   3 Див. також
   4 Посилання

Історична довідка Вперше кінь пішов під сідло людини в Азії; звичайно приписують це [скіфському племені сколотів. Європейці запозичили цей спосіб пересування у персів, головним чином у військових цілях, і відразу ж досягли в цьому відношенні великого мистецтва; великою популярністю користувалися кінноти фессалійська і фракийська; цьому сприяло установа в Греції, а потім і Римі особливих академій верхової їзди. Треба, однак, зауважити, що в епоху римського панування кавалерія являла собою лише допоміжний вид зброї і взагалі була поганою. Саме мистецтво їзди не могло досягти великої висоти, тому що їздили і греки і римляни без сідел і стремен, і без достатньої впевненості в посадці у них тому не могло бути. Тим не менше, їх посадка була практична та легка. Її зміна пішло слідом за винаходом сідла, а потім, пізніше, важких лицарських обладунків. Потім зміни у верховій їзді обумовлювалися щодо військових тактичними вимогами, що пред'являються кавалерії, відносно ж любителів — вимогами моди на той чи інший рід верхового спорту. Особливосі верхвої їзди у різних народів

Верхова їзда з часу введення її у цивілізованих народів різко розділилася на два роди: просте користування конем без попереднього його навчання і виховання, з вживанням тільки деяких прийомів, що мають на меті підпорядкувати його волю волі вершника, і їзда на конях, приготованих для цієї мети за відомими правилам відомої школи. Східні народи переважно користувалися першим способом, будучи природними кавалеристами, з малих років спорідненими з конем. Таким способом по теперішній час їздять всі азіатські народи, жителі Південної Америки (ковбої) почасти наші козаки і тубільці Кавказу і більшість наїздників-самоучок, напр. фермери, селяни тощо. Не можна не помітити, що так звані природні вершники також мають деякі строго певні правила верхової їзди, вироблені практикою і передані з покоління в покоління, нашим же козакам довелося внаслідок тактичних вимог прийняти деякі прийоми і правила у культурних або штучних наїзників, але все-таки, залишивши в основі їзди свої принципи. Всі європейські народи прийняли штучний спосіб верхової їзди, який протягом багатьох століть піддався вельми багатьох змін, і в даний час ще не можна сказати, що навіть загальні принципи верхової їзди, не тільки окремі більш дрібні правила, були встановлені цілком виразно і вважалися б безперечними.


Матеріал з Вікіпедії

«Їзда на гренландських собаках» (дан. Kørsel med Grønlandske Hunde, 1897) - німий короткометражний документальний фільм Петера Ельфельта. Це найперший фільм в історії данського кінематографа. До наших днів збереглося 10 метрів (32 футів) плівки. Прем'єра відбулася в Данії 1897 року.

Онлайн словник українських рим

Рими до слова "їзда" Відібрані рими

автопоїзда бронепоїзда гнізда електропоїзда звізда поїзда безглузда дрозда ґазда Ізольда інваліда ірода Ісламабада авіаторпеда австралоїда аденоїда алебарда Альфреда амбасада амплітуда анаконда

Іноземні словники

Російсько-українські словники

Гоньба́ – 1) гоньба́, ганя́ння, гоні́ння, гони́тва за чим. [Гони́тва за вті́хами життя́]; 2) (у ямщиков: езда, перевозка проезжающих) їзда́, розгі́н (р. -го́ну). • Большая го́ньба – ганяни́на. [Всі ко́ні в розго́ні. Така́ ко́ням ганяни́на]. Езда́ – ї́хання [Дві годи́ни ї́хання], їзда́, (постоянная) їздня́, (частая) ї́здження, їзді́ння, (время езды́) – їхави́ця. [На шляху́ боло́та нема́є, бо їзді́ння вели́ке: притопта́ли]. • Езда́ на волах – волові́з (р. -во́зу). Пое́здка – їзда́, по́дорож (-жи), подоро́жування, (рейс) хо́дка. • Мы употребили неделю на эту -ку – ми потра́тили ти́ждень на цю по́дорож. Поспе́шный – (торопливый) хапли́вий, поха́пливий и похопли́вий, похі́пний, (с)квапли́вий, сква́пний, поква́пний, (скорый) швидки́й, хвитки́й; (срочный) (по)спі́шний. [Суд сквапли́вий рі́дко бува́є справедли́вий (Номис). Свої́м пита́ннячком хвитки́м не дала́ йому́ ви́мовити сло́ва (М. Вовч.)]. • -ный от’езд – (с)квапли́вий, хапли́вий, поха́пливий від’ї́зд. • -ная езда – швидка́ їзда́. • -ная работа – швидка́, поха́плива робо́та; (шутл.) хапатня́, хапови́ця, хапани́на; (срочная) нага́льна робо́та. [Швидко́ї робо́ти ніхто́ не хва́лить (Номис). Хапатню́ таку́ зроби́ли, що ду́хом забра́ли всю соло́му (Черкас.)]. -ное дело – спі́шна, нага́льна спра́ва.

О. ІЗЮМОВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК

Езда – 1) ї́хання, їзда́, -ди́, 2) (постоянная) їздня́, -ні́, ї́ждження, -ння.

Російсько-українські словники

Верховой – 1) (ветер) горови́й (го́рішній) ві́тер, горішня́к; 2) верхови́й; 3) ве́рхіве́ць, ве́ршник, верхови́к: • верховая езда – верхова їзда.

Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов

-и, ж.

1) Дія за знач. їздити.

2) У сполуч. з іменниками, які означають час, є мірою відстані.

Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов

їзда

 {йізда́}

-ди́, д. і м. -з'д'і́

Викисловарь

їзда

Существительное, неодушевлённое, женский род.

Корень: --.


Ілюстрації

Їзда 1.jpg [1]


Їзда 2.jpg [2] Їзда 3.jpg [3] Їзда 4.jpg [4]

Медіа

Буксирування. Навчальна їзда. Рух у колонах Зимова їзда


[5] Українські пісні

Українські народні пісні

ЇХАВ КОЗАК ЗА ДУНАЙ — Анатолій Солов’яненко

Цікаві факти

Їзда

Верхова їзда

Чим пояснюється популярність верхової їзди? Чим пояснюється популярність верхової їзди? Для міського жителя верхова їзда — один із способів зняти стрес і втому, що назбиралась, повністю відключитися від повсякденних проблем і турбот, а також поліпшити свою фізичну форму. Крім того, це можливість провести час на природі (при польових мандрівках чи прогулянках), а іноді й знайти нових друзів (особливо в кінних походах). Крім того, верхова їзда поліпшує поставу, має позитивний вплив при захворюваннях нервової системи, поліпшує роботу серцевого м'яза. Але головне, безсумнівно, — це той позитивний емоційний заряд, що людина отримує від спілкування й контакту з конем.

У якому віці можна починати займатися верховою їздою? До п'яти років дитина може лише «кататися» на коні. До трьох років — у сідлі разом з дорослим, із трьох до п'яти — сидячи верхи самостійно, тримаючись за гриву або сідло. У чотири роки дитина здатна, сидячи на коні, виконувати найпростіші вправи, триматися в сідлі на короткій рисі за умови, що коня тримає під контролем хто-небудь із дорослих. В 5-6 років дитину можна віддати в поні-клуб. У цьому віці малята вже здатні навчитися «їздити» верхи, тобто правильно керувати конем. Головна вимога — маля повинне діставати ногами до стремен і знати поняття «право» і «ліво». У групи верхової їзди на великих конях набирають дітей, що досягли 10-12 років. Якщо ви прагнете досягти високих результатів у кінному спорті, звичайно, буде потрібен кожен рік занять і тренувань. І, відповідно, чим раніше ви почнете займатися, тим вищого рівня майстерності зможете досягти. Якщо ж мова йде не про професійні заняття, то верхніх обмежень за віком для верхової їзди немає. Підходящу конячку можна підібрати людині будь-якої комплекції й фізичної форми.

Де краще починати займатися верховою їздою? Якщо ви хочете навчитися їздити правильно, краще почати з індивідуальних занять у манежі під керівництвом досвідченого тренера: він буде займатися безпосередньо із Вами, відразу ж виправить помилки в посадці й техніку їзди. Альтернативою можуть бути групові заняття по верховій їзді (у спортивних групах або по абонементі). Часто такі заняття ділять на цикли. Перший цикл — для новачків, під час його пояснюють техніку безпеки при їзді верхи, вчать чистити й сідлати коня, їздити кроком і риссю. У другому циклі вас познайомлять із їздою кроком, риссю й підготують до галопу – відпрацюють до автоматизму разом з вами «підйом» коня в галоп. Третій цикл має на увазі оволодіння навичками їзди всіма аллюрами. Кожний цикл включає приблизно 10 занять. Уроки верхової їзди, проведені в манежі або «на плацу», найменш небезпечні для починаючого наїзника. Освоївши ази верхової їзди, можна зайнятися конкуром (видом кінного спорту, у якому вершник на коні переборює від 6 до 13 різних перешкод, розташованих по певному маршруті), виїздкою (участь вершника з конем у змаганнях з управління), джигітуванням (виконанням наїзником на коні, що стоїть або біжить різних гімнастичних вправ) та ін. Групи з такою програмою існують у всіх великих КСК ( кінно-спортивних клубах). Можна, звичайно, ходити й у звичайний прокат коней, але в такому випадку варто врахувати ймовірність того, що вам не приділять тої уваги, на яку ви розраховуєте, не вкажуть на помилки в посадці. А виправляти вже сформовану неправильну посадку, до якої ви звикнете, буде згодом набагато складніше. Якщо до того ж ви виберете прокат по полях і лісам, то зростає ймовірність нещасного випадку при падінні з коня при невпевненій посадці й неправильній техніці їзди.

Варто врахувати кілька визначальних факторів у виборі клубу для навчання верховій їзді: -його місце розташування — наскільки зручно вам до нього добиратися; -вартість занять (залежить в основному від бажаного рівня підготовки; до того ж індивідуальні заняття коштують дорожче групових); -умови занять (наявність закритого манежу, роздягалень і т. д. ); -кваліфікацію тренерів; -кількість і рівень коней.....

Сонник

Сонник

Сонник Цветкова

Їзда верхи віщує успіх у справі, головному для вас.

Для жінки це сон до доленосного знайомству.

Їзда на велосипеді сниться як заклик відкласти справи.

Сонник Міс Хассе

Приготуйтеся до подорожі. Приснився їздець - отримаєте важливу для вас новина. У сні вас хтось переїхав - уникнете нещастя.

Сонник Міллера

Приснилося, що ви їхали на велосипеді, - це уособлення вашого занадто повільного руху до намічених цілей. Крім того, є ризик втратити серйозну суму грошей. Їхати верхи на коні або у возі - це до наближалася, великим успіхам. Молоду жінку сон відвідує перед знайомством із забезпеченим молодим чоловіком, яке може закінчитися весіллям. Швидка їзда на машині уві сні говорить про те, що ви вмієте навіть з чогось самого поганого отримати вигоду для себе.

Сонник Деніз Лінн (короткий)

Якщо ви їдете верхи, це означає гармонійні стосунки з природою. Майстерність. Перемога.

Якщо ви їдете пасажиром в автомобілі, значить вам здається, що ваше життя знаходиться в чиїхось руках. Хтось керує вами. На вас добре "прокотилися";

Вас обдурили.

Сонник Деніз Лінн (докладний)

Якщо людина їде верхи, це може бути знаком майстерності і гармонії з природою.

Якщо ви їдете на машині, а керує нею іншої, здається вам, що відповідальність за ваше життя також несе хтось інший? Чи відчуваєте ви, що хтось керує вами?

Якщо це дійсно так, заявіть:

"Я повністю контролюю свою долю". Не "їздять" Чи на вас? Не надувають чи що? Заявіть самі собі:

"Я бачу внутрішню істину в будь-якій ситуації"...

НАВЧАЛЬНА ЇЗДА

НАВЧАЛЬНА ЇЗДА

24. НАВЧАЛЬНА ЇЗДА 24.1. Навчати водінню транспортного засобу дозволяється лише осіб, які не мають для цього медичних протипоказань, а у разі підготовки особою відповідно до вимог пункту 24.7 в індивідуальному порядку - за наявності відповідної медичної довідки.

24.2. Особам, котрі навчаються водінню автомобіля, повинно бути не менше 16 років, а мотоцикла - 14 років. Такі особи зобов'язані мати при собі документ, що засвідчує їхній вік.

24.5. Навчальна їзда на дорогах дозволяється тільки в присутності майстра виробничого навчання водінню (особи, яка навчає) і за достатніх початкових навичок водіння у того, хто навчається.