Їдення

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Їде́ння, -ня, с. Ѣда, кушанье. Послав йому усякого питення, їдення і горілок усяких. Ном. № 14007.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЇДА́, и, жін.

1. Дія за значенням їсти 1. Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (Леся Українка, III, 1952, 667); Марусяк саме в сю хвилю їв щось. Ґаздині ніяково було перебивати їду (Гнат Хоткевич, II, 1966, 194); — Щось апетиту нема. — А ти їж: апетит, приходить під час їди (Андрій Головко, I, 1957, 459).

2. розм., рідко. Те саме, що їжа 1. — А вареники — се ж найкраща їда! — додав він (Панас Мирний, IV, 1955, 364); — Сіно перетоптали за зиму, а з житньої соломи що за їда? Даємо коровам, так що ж із неї за користь? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 112).

E-slovnik Тлумачний словник української мови

1) Дія за знач. їсти 1). 2) розм., рідко. Те саме, що їжа 1).

Ілюстрації

Еда.jpg x140px Еда 3.jpeg Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання