Істота
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:21, 1 грудня 2013; Бутар Вікторія (обговорення • внесок)
Істота, -ти, ж. Существо. К. Іов. 54, 73. Зродувіку не чули, щоб кого обмовила, чи осудила; така вже люб’яча істота була. МВ. І. 2) Натура. Панську ’стоту не переробиш. МВ. І. 99.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
