Відмінності між версіями «Імовірний»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
Ці прикметники часом уважають за тотожні й помилково пишуть: | Ці прикметники часом уважають за тотожні й помилково пишуть: | ||
«Я знаю про це з імовірних джерел»; | «Я знаю про це з імовірних джерел»; | ||
| − | «Таке припущення — вірогідне». А треба було написати навпаки: в першій фразі — вірогідних, у другій — імовірне. | + | «Таке припущення — вірогідне». А треба було написати навпаки: |
| − | Прикметник вірогідний означає «цілком певний, цілком правдивий, достеменний, перевірений»: «Вірогідні написання букви «і» замість «о» починаються з XIV — XV вв.» (А. Кримський); а ймовірний — це «той, що його можна тільки припускати»: «Пригоди були довгі, плутані і завжди переходили межі ймовірного» (В. Козаченко). Крім того, слово ймовірний означає ще «довірливий, той, що легко вірить»: «Імовірний він дуже: найбрехливішому брехунові ладен зараз повірити» (Словник за редакцією А. Кримського). | + | в першій фразі — вірогідних, у другій — імовірне. |
| + | Прикметник вірогідний означає «цілком певний, цілком правдивий, достеменний, перевірений»: «Вірогідні написання букви «і» замість «о» починаються з XIV — XV вв.» (А. Кримський); | ||
| + | а ймовірний — це «той, що його можна тільки припускати»: | ||
| + | «Пригоди були довгі, плутані і завжди переходили межі ймовірного» (В. Козаченко). | ||
| + | Крім того, слово ймовірний означає ще «довірливий, той, що легко вірить»: | ||
| + | «Імовірний він дуже: найбрехливішому брехунові ладен зараз повірити» (Словник за редакцією А. Кримського). | ||
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка | ||
Версія за 13:38, 13 квітня 2014
Імовірний, -а, -е. Довѣрчивый. Є й такі, що вимагають щирости, не скажи для того тільки, щоб зоставити повік нещасливими імовірних. МВ. ВІРОГІДНИЙ , ЙМОВІРНИЙ , ІМОВІРНИЙ Вірогідний та ймовірний
Ці прикметники часом уважають за тотожні й помилково пишуть:
«Я знаю про це з імовірних джерел»;
«Таке припущення — вірогідне». А треба було написати навпаки:
в першій фразі — вірогідних, у другій — імовірне.
Прикметник вірогідний означає «цілком певний, цілком правдивий, достеменний, перевірений»: «Вірогідні написання букви «і» замість «о» починаються з XIV — XV вв.» (А. Кримський);
а ймовірний — це «той, що його можна тільки припускати»:
«Пригоди були довгі, плутані і завжди переходили межі ймовірного» (В. Козаченко). Крім того, слово ймовірний означає ще «довірливий, той, що легко вірить»: «Імовірний він дуже: найбрехливішому брехунові ладен зараз повірити» (Словник за редакцією А. Кримського).
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут суспільства}}
