Відмінності між версіями «Іменувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
 
(не показано 42 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
 
'''Іменува́ти, -ну́ю, -єш, '''''гл. ''1) Именовать. ''Мій син хрещений, порожений, іменований. ''Чуб. І. 112. 2) Назначать, опредѣлять. Галиц.  
 
'''Іменува́ти, -ну́ю, -єш, '''''гл. ''1) Именовать. ''Мій син хрещений, порожений, іменований. ''Чуб. І. 112. 2) Назначать, опредѣлять. Галиц.  
 
[[Категорія:Ім,Їм]]
 
[[Категорія:Ім,Їм]]
 
ІМЕНУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, недок., рідко. Те саме, що називатися. Так і лишилося обом нам невтямки, Як називалась ти, як я іменувалася (Максим Рильський, II, 1946, 190); Тисячі трудівників виборюють у змаганні почесне право іменуватися ударниками комуністичної праці (Радянська Україна, 11.V 1959, 2).
 
http://sum.in.ua/s/imenuvatysja
 
Сучасні словники
 
 
Словник Тлумачення, значення слова «іменувати»:
 
ІМЕНУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех., рідко. Те саме, що називати 1. Вельмишановний добродію пане Олексо! ..Вибачте, що так коротко Вас іменую (Панас Мирний, V, 1955, 429); Між ними [козаками] нібито є навіть біглі кріпаки з Курщини, які самовільно іменують себе козаками (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 194).української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 19.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
  
 +
==Словник української мови в 11 т.==
 +
'''ІМЕНУВА́ТИ''', ую, уєш, недок., перех., рідко. Те саме, що називати. 1. Вельмишановний добродію пане Олексо! ..Вибачте, що так коротко Вас іменую (Панас Мирний, V, 1955, 429); Між ними [козаками] нібито є навіть біглі кріпаки з Курщини, які самовільно іменують себе козаками (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 194).''
  
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:imenyvati1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:imenyvati2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:imenyvati3.jpg|x140px]]
  
 +
|}
  
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|6KTVPbNAONM}}
 +
{{#ev:youtube|2H-nlF2mrl4}}
  
 +
==Див. також==
 +
*[https://today.org.ua/name/]
  
 +
==Джерела та література==
  
 +
==Зовнішні посилання==
  
  
Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 15:03, 4 жовтня 2018

Іменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Именовать. Мій син хрещений, порожений, іменований. Чуб. І. 112. 2) Назначать, опредѣлять. Галиц.


Словник української мови в 11 т.

ІМЕНУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех., рідко. Те саме, що називати. 1. Вельмишановний добродію пане Олексо! ..Вибачте, що так коротко Вас іменую (Панас Мирний, V, 1955, 429); Між ними [козаками] нібито є навіть біглі кріпаки з Курщини, які самовільно іменують себе козаками (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 194).

Ілюстрації

Imenyvati1.jpg Imenyvati2.jpg Imenyvati3.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання