Відмінності між версіями «Іменувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 11: Рядок 11:
 
http://sum.in.ua/s/imenuvatysja
 
http://sum.in.ua/s/imenuvatysja
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dytyna01102018_(4).jpg.jpg|x140px]]
  
  

Версія за 17:07, 2 жовтня 2018

Іменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Именовать. Мій син хрещений, порожений, іменований. Чуб. І. 112. 2) Назначать, опредѣлять. Галиц.

ІМЕНУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, недок., рідко. Те саме, що називатися. Так і лишилося обом нам невтямки, Як називалась ти, як я іменувалася (Максим Рильський, II, 1946, 190); Тисячі трудівників виборюють у змаганні почесне право іменуватися ударниками комуністичної праці (Радянська Україна, 11.V 1959

Сучасні словники

Словник Тлумачення, значення слова «іменувати»: ІМЕНУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех., рідко. Те саме, що називати 1. Вельмишановний добродію пане Олексо! ..Вибачте, що так коротко Вас іменую (Панас Мирний, V, 1955, 429); Між ними [козаками] нібито є навіть біглі кріпаки з Курщини, які самовільно іменують себе козаками (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 194).української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 19.

http://sum.in.ua/p/4/19/1

http://sum.in.ua/s/imenuvatysja

Ілюстрації

|style="width:20%; padding-top:1em;"| x140px





















Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту