Імела

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:39, 9 жовтня 2018; Aakotyk.fzfvs18 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Імела́, -ли, ж. = Івилга. ЗЮЗО. І. 141.

Словник української мови: в 11 томах

ОМЕ́ЛА́, и, жін. Багаторічна вічнозелена рослина, яка паразитує на багатьох породах дерев. Між вербами з темно-зеленими шапками омели блиснула ріка (Олесь Донченко, IV, 1957, 261); Розрослися, аж понахиляли своєю вагою гілки, кущі омели на в'язі, що ріс під школою (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 148).

Ілюстрації

Омела1.jpg Омела2.jpg Омела3.jpg Омела4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання