Відмінності між версіями «Ікластий»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 6: Рядок 6:
 
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
 
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
 
<gallery>
 
<gallery>
c4af006513_138606.jpeg|Опис1
+
C4af006513_138606.jpg|Опис1
 
Example.jpg|Опис2
 
Example.jpg|Опис2
 
</gallery>
 
</gallery>

Версія за 09:24, 17 жовтня 2015

Ікластий, іклатий, -а, -е. Имѣющій большіе клыки, клыкастый. Харьк. у. ІКЛА́СТИЙ, а, е. Який має великі ікла. Навіть коли він [собака] спокійно лежить.., пильнують підрізані вуха, дума широкий лоб і так солідно звисає мокрий язик з ікластої пащі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 226); Билися два вовки, вищиривши криваві, ікласті щелепи (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 124).

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)