Відмінності між версіями «Іговна»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Іговна.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Поточна версія на 09:47, 13 квітня 2023
Іговна, -ни, ж. Иволга, Oriolus galbula. Вх. Уг. 242.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
- ІВОЛГА, и, жін. Те саме, що вивільга. Жовтобрюха іволга перегукується з одудом. (Панас Мирний, ІV, 1955, 315). Жовта з чорними плямами іволга кричить, мов кішка. (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 41). - Словник української мови: в 11 томах. - Том 4, 1973. - Стор. - 9. ВИВІЛЬГА, и, жін. Співучий птах середніх розмірів із родини горобцеподібних, що має яскраво-жовте з чорним або оливково-зелене оперення. Узлісся стрічає мелодійним посвистом вивільги й куванням зозулі. (Олесь Донченко, V, 1957, 60). - Словник української мови: в 11 томах. - Том 1, 1970. - Стор. 364.
- ІВОЛГА - співочий птах, заселяє хвойні ліси Європи та Пд.-Зх. Азії; довж. бл. 23 см; в Україні перелітні, охороняються. - УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія).
Ілюстрації
|
