Єрик

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:48, 30 листопада 2016; Sharavidova.im16 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Єрик, -ка, м. Небольшой и узкій протокъ рѣки или озера. Браун. 6. КС. 1883. І. 39. Небольшой каналъ (шириной отъ 4 до 6 метровъ) между небольшими лиманами, болотами, плавнями. МУЕ. І. 41. (Добруджа).


Сучасні словники

Єрик — відносно вузька протока, що з'єднує озера, затоки, протоки річок між собою, а також з морем.

Єрик — озеро у правобережній поймі Дніпра в Києві.

Єрик — річка в Україні, ліва притока річки Борова.

Вільна енциклопедія

Є́рик — відносно вузька протока, що з'єднує озера, затоки, протоки річок між собою, а також з морем. Також річкова стариця або штучний осушувальний канал. Єрики бувають постійні і тимчасові (сухі стариці або балки). Вони розташовуються в заплавах рік або між озерами.

Етимологія

Слово «єрик» пояснюється (див. «Етимологічний словник української мови») як давнє запозичення з тюркських мов (порівн. з пізніше запозиченими ариками і згадуваними у «Слові о полку Ігоревім» яругами). Буквально означає: «щілина, тріщина, провалля» або «байрак, рів». Ця назва особливо поширена по північному узбережжі Каспійського моря (на Прикаспийській низовині) і в пониззі Волги, Дону, Кубані, Дунаю і Дніпра. Слово «єрик» входить у багато топонімів — Єрик (річка), Єрик-Шопино, Козачий Єрик тощо.

Ілюстрації

1024px-Wylkowe-1.JPG 2fb903647086d77f86e270570b25d731f3ad538f.jpg Reka.jpg Reka Volga photographoya 2.jpg

Цікаві факти

  • Мабуть, місцем дії в початковому варіанті популярної козачої пісні «Любо, братці, любо» був Чорний Єрик, і тільки пізніше, у зв'язку з кавказькими війнами, відомішим став варіант зі співзвучною кавказькою рікою Терек.
  • В Україні одними з найвідоміших єриків є вулиці-канали міста Вилкове.
  • В м. Пенза є вулиця Єрик, яка знаходиться на березі річки Сури.
  • В Белгородському районі є село Єрик и ріка Єрик (притока Липового Донця).
  • Булат Окуджава в 1962 році після відвідування Вилкова написав нарис «Город на ериках».

Див. також