Щиколоток

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:03, 7 листопада 2018; Vomokriak.im18 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Щи́колоток, -тка, м. = Щиколодка. Виросло в лісі деревце ні на п’ядь, ні на щиколоток. Ном. стр. 295, № 155.

Сучасні словники

ЩИ́КОЛОТОК, тка, чол. Те саме, що щиколотка. В двері хтось ніби обережно постукав. Маруся впізнала той несміливий стукіт щиколотка Ломицького (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 61); Яким стукнув щиколотком по дверях другої шафи (Андрій Головко, II, 1957, 94).

ЩИ́КОЛОТКА, діал. ЩИ́КОЛОДКА, и, жін.

1. Те саме, що кісточка 2. Солдат важко, аж по щиколотки, вгрузав чобітьми в щирий пісок (Олекса Десняк, Вибр., 1947, 4); Чорні коленкорові штани на резинці перехоплювали його ноги на щиколотках (Леонід Первомайський, Опов.., 1970, 84); Я мусила послухать її ради і одважно скочила по щиколодки в воду (Леся Українка, III, 1952, 570).

2. Зчленування суглобів пальця; потовщений кінець суглоба. Од ліктя було тіло біле, як папір, а пальці зчорніли, поморщились, пошерхли, щиколотки стали горохуваті (Нечуй-Левицький, I, 1956, 148); Кулаки були міцно стиснуті, аж білі на щиколотках (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 58); Кістляві щиколодки його пальців виглядали з волосся, як ніжки павука (Степан Тудор, Народження, 1941, 184).

Ілюстрації

251-1.jpg


{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}