Відмінності між версіями «Поважно»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 39: Рядок 39:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sereznyy vzglyad djeysona stethema.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sereznyy vzglyad djeysona stethema.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dollarphotoclub 64980674-700x466.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dollarphotoclub 64980674-700x466.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:30702.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
 
[[Категорія:По]]
 
[[Категорія:По]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 09:01, 5 листопада 2018

Поважно, нар. 1) Почтенно. 2) Серіозно, съ важностью, съ достоинствомъ. Поважно та тихо... сходилися полковники. Шевч. 233. Промовила Зося поважно. Левиц. І. 433.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Статечно, не поспішаючи, неквапливо. Поважно та тихо У раннюю пору На високу гору Сходилися полковники (Тарас Шевченко, II, 1963, 158); У хаті.. зібралася близька й далека рідня: випроводжали в науку Юрка. З парубком поважно здоровкались статечні дядьки, оглядали його зі всіх боків (Михайло Стельмах, II, 1962, 363); // З гідністю, велично. Всі засміялись, а Васюта сидів поважно й щипав свого білявого вусика (Борис Грінченко, II, 1963, 485); Тримався він поважно і навіть урочисто (Василь Козаченко, Нові Потоки, 1948, 251).

2. З повагою, шанобливо. Поважно, з острахом, наче до першої сповіді, приступивсь Семен до граматки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 100); Вона взяла його за руку і, поважно та ласкаво дивлячись йому в очі, сказала: — Та ви не прийміть сего, чого доброго, собі за образу (Гнат Хоткевич, I, 1966, 41).

3. Серйозно. — Мовчали б краще, колего,.. та не дратували пана Тиховича своїм легкодумством. Адже ви знаєте, як він поважно дивиться на свою місію... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 197); // Не на жарт; всерйоз. [Аецій Панса:] Ти ж не бери всього вже так поважно, Руфін таку звичайку здавна має, що в нього жарт одягнений мов правда (Леся Українка, II, 1951, 364). 4. Який заслуговує, вартий поваги; який користується повагою. І стали вони між людьми поважними хазяїнами (Панас Мирний, I, 1949, 177); Раніше [до війни], бувало, виносили на поріжок школи стіл, накривали червоною матерією, вибирали президію, своїх сільських поважних людей, і сідали вони, ..вирішували свою долю (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 405); — Держава наша велика, — сказав він, — мова наша мудра і поважна (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 44); // Відомий своєю роботою, заслугами, посадою і т. ін. Коло Брюховецького сидить за столом князь Гагін із думними дяками — люде поважні, що не з гайдамаками б їм бенкетовати [бенкетувати] (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 178); Людям літнім і поважним він шанобливо тримав стремено, супроводив їх до юрти і сам підіймав перед ними запону (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 352); Якщо з великого шляху чути дзвінок — значить тремти, бо їде поважна персона, для якої треба заздалегідь приготувати і печене, і варене (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 112); // Немолодий. [Микита:] Молодість має свої мрії й поривання, а в поважних людей свої (Володимир Самійленко, II, 1958, 174); За столиками вечеряють колгоспники та колгоспниці поважного віку (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 478); // Уживається при звертанні. — Поважний Дубе наш! Великий ти удався, Нащо ж маленьких зневажать? (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 149).

5. Який відзначається вдумливістю, серйозністю (про людину). Ішов Максим у москалі розбишакою,.. повернувся поважним чоловіком (Панас Мирний, I, 1949, 237); З трохи незграбної, легковажної і пустотливої дівчини вона перетворилась на красиву й поважну жінку (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 10); // Сповнений поваги (у 1 знач.), серйозності; який виражає повагу, серйозність, вдумливість (про вигляд, тон і т. ін.). На все те гляділа Шарлотта й заховувала дуже поважну міну (Лесь Мартович, Тв., 1954, 300); Не витримавши більше свого підкреслено поважного, удаваного тону, Василь Васильович весело засміявся (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 14); Клим бере чарку, пильно дивиться на неї, обличчя його поважне (Михайло Стельмах, II, 1962, 122).

6. Сповнений гідності; величний. Його гарне.. лице стало поважним і серйозним (Іван Франко, I, 1955, 321); Пані Турковська, вглядівши дочок, підійшла зараз до Софії й почала її оглядати з поважним видом і критичним, дуже пильним поглядом (Леся Українка, III, 1952, 499); Поважні второгрупники з оберемками книжок у торбах гордовито походжали перед ними [новаками] (Степан Васильченко, I, 1959, 149); // Урочистий. Поважна година, смутний голос музик зігнали звичайну веселість з лиця о. Хведора і наддали його голосові жалібний тон (Нечуй-Левицький, I, 1956, 144); Старовинне місто староруських князів [Перемишль], яке кілька років тому відсвяткувало своє тисячоліття, настроює кожного на якийсь поважний.. лад (Літературна Україна, 2.VI 1967, 4).

7. Авторитетний, значний. Краса Ядзі робила на лікаря сильне враження ще тоді, коли з свіжим дипломом в кишені не займав.. поважного становища у повіті (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 93).

8. Серйозний за своїм змістом, характером, темою і т. ін. Пожартувавши так, діди помалу переходять до поважної розмови (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 84); — Чому ви хочете вступити до монастиря? Що спонукало вас до цього поважного наміру? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 428); Відомо, що основне призначення інтермедій — розважити глядача, який стомлювався, коли дивився довгу п'єсу поважного змісту (Радянське літературознавство, 1, 1963, 108).

9. Який має неабияке значення; важливий, значний. Кожну роботу, до якої тебе приставлено, дарма що вона, може, здається дріб'язковою, вважай за поважну і відповідальну (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 46); // Який заслуговує особливої уваги внаслідок своєї важливості, значимості і т. ін. [Невідомий:] Маю говорити з вами в поважній справі: скажіть, ви давно арештували жінку Кармелюкову? (Степан Васильченко, III, 1960, 234); Я сидів і дивився на воду І про речі поважні гадав (Володимир Самійленко, I, 1958, 169); // Який може бути прийнятий до уваги; достатній для виправдання чого-небудь. Великий жаль, що ти мені не пишеш,.. певне ж єсть поважні причини (Леся Українка, V, 1956, 209); Робили спроби пристосувати мене спеціально для бігу, та я виявився бездарою: мені ліньки було бігати без поважного приводу (Юрій Яновський, II, 1954, 18); Поважні докази.

10. Повільний, не швидкий. На башті дзвонить годинник: два рази скромно і шість налічив я поважних і повнозвучних (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 407); Поважної ходи Роман не знає: поклич його — підбіжить з підскоком, пошли куди — подасться так, що тільки пісок закурить (Степан Васильченко, I, 1959, 59); Поважний і завжди стриманий в рухах Петро легко, по-парубоцькому, схопив брата з лави (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 8); // Протяжний, задумливий (про пісню, мелодію тощо). Іноді декілька [пісень] зводили [автори постановки] й докупи, чергуючи поважну з веселою (Панас Мирний, III, 1954, 201); [Розпорядник:] Дідусю, діду, вибачайте, Ви поважніше щось заграйте (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 427).

11. діал. Великий (розміром, кількістю і т. ін.). Купка вже була досить поважна і робилася щораз більша (Іван Франко, VII, 1951, 178).

У (в) поважному стані, заст. — вагітна. Пані моя нездужає: вона в поважному стані (Словник Грінченка).

Sereznyy vzglyad djeysona stethema

Ілюстрації

Sereznyy vzglyad djeysona stethema.jpg Dollarphotoclub 64980674-700x466.jpg 30702.jpg