Набабити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Набабити, -блю, -биш, гл. Принять нѣсколько душъ дѣтей. Я собі набабила онуків, аж п’ятеро. Харьк. г. Ось тобі й набабила, що Мотря аж ноги простягла.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

C6408e1-babusia-didus-onuk.jpg 49.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання