Мул

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:03, 23 жовтня 2018; Rlmishchenia.uk17 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

І. Мул, -лу, м. 1) Иль. Твої білі ребра піском занесу, у мул поховаю. Шевч. 58. 2) Урина. То вельзевул попустив мул, з ляку омочився. КС. 1882. IV. 170.

ІІ. Мул, -ла, м. Мулъ, лошакъ. Дуже подрібнена, розтерта земля попелястого кольору, що відкладається на дні рік, озер, морів. «Не буди [Візантію], Босфоре, буде тобі горе, Твої білі ребра піском занесу, У мул поховаю!..» — реве синє море (Тарас Шевченко, I, 1951, 200); Жаби квакають, від ставка мулом несе (Марко Кропивницький, I, 1958, 390); Води річок, що течуть по гірських долинах, розмивають береги й виносять у море величезну кількість мулу (Наука і життя, 3, 1959, 53); * Образно. Тоді, в печалі чи радості, добрішим і кращим стає чоловік і з подивом бачить, скільки зайвого мулу невідомо для чого осіло в його середині (Михайло Стельмах, I, 1962, 202). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 824. Мул:

  • Тонкодисперсний водонасичений неущільнений осад, що утворюється на дні водоймищ. Мул — початкова стадія формування багатьох осадових гірських порід.

Розрізняють морський та континентальний (озерний, болотяний) мул, за генезисом — теригенний (глинистий і ін.), біогенний (діатомовий, глобігериновий, радіолярієвий і ін.), хемогенний (карбонатний та ін.), вулканогенний (збагачений вулканічним попелом), за ґранулометричним складом — дрібноалевритовий, алеврито-пелітовий, пелітовий. Іноді мули збагачені органічною речовиною (сапропель).

  • Тонкодисперсний високозольний продукт обробки та зневоднення шламів, що утворився внаслідок подрібнення та стирання частинок глинистих порід, їх розмокання в процесі збагачення. При накопиченні в обігових водах мул підвищує їх в'язкість, що негативно впливає на ефективність гравітаційного збагачення. Осадження та зневоднення мулу пов'язане зі значними труднощами, навіть при застосуванні флокулянтів.


Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

. МУЛ 1, у, чол. Дуже подрібнена, розтерта земля попелястого кольору, що відкладається на дні рік, озер, морів. «Не буди [Візантію], Босфоре, буде тобі горе, Твої білі ребра піском занесу, У мул поховаю!..» — реве синє море(Тарас Шевченко, I, 1951, 200); Жаби квакають, від ставка мулом несе (Марко Кропивницький, I, 1958, 390); Води річок, що течуть по гірських долинах, розмивають береги й виносять у море величезну кількість мулу(Наука і життя, 3, 1959, 53); * Образно. Тоді, в печалі чи радості, добрішим і кращим стає чоловік і з подивом бачить, скільки зайвого мулу невідомо для чого осіло в його середині (Михайло Стельмах, I, 1962, 202). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 824.

Словник математичних термінів і понять

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

І. Мул, -лу, м. 1) Иль. Твої білі ребра піском занесу, у мул поховаю. Шевч. 58. 2) Урина. То вельзевул попустив мул, з ляку омочився. КС. 1882. IV. 170. ІІ. Мул, -ла, м. Мулъ, лошакъ. Дуже подрібнена, розтерта земля попелястого кольору, що відкладається на дні рік, озер, морів. «Не буди [Візантію], Босфоре, буде тобі горе, Твої білі ребра піском занесу, У мул поховаю!..» — реве синє море (Тарас Шевченко, I, 1951, 200); Жаби квакають, від ставка мулом несе (Марко Кропивницький, I, 1958, 390); Води річок, що течуть по гірських долинах, розмивають береги й виносять у море величезну кількість мулу (Наука і життя, 3, 1959, 53); * Образно. Тоді, в печалі чи радості, добрішим і кращим стає чоловік і з подивом бачить, скільки зайвого мулу невідомо для чого осіло в його середині (Михайло Стельмах, I, 1962, 202). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 824. Мул: • Тонкодисперсний водонасичений неущільнений осад, що утворюється на дні водоймищ. Мул — початкова стадія формування багатьох осадових гірських порід. Розрізняють морський та континентальний (озерний, болотяний) мул, за генезисом — теригенний (глинистий і ін.), біогенний (діатомовий, глобігериновий, радіолярієвий і ін.), хемогенний (карбонатний та ін.), вулканогенний (збагачений вулканічним попелом), за ґранулометричним складом — дрібноалевритовий, алеврито-пелітовий, пелітовий. Іноді мули збагачені органічною речовиною (сапропель). • Тонкодисперсний високозольний продукт обробки та зневоднення шламів, що утворився внаслідок подрібнення та стирання частинок глинистих порід, їх розмокання в процесі збагачення. При накопиченні в обігових водах мул підвищує їх в'язкість, що негативно впливає на ефективність гравітаційного збагачення. Осадження та зневоднення мулу пов'язане зі значними труднощами, навіть при застосуванні флокулянтів.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

МУЛ1, у, ч. Дуже подрібнена, розтерта земля попелястого кольору, що відкладається на дні рік, озер, морів. "Не буди [Візантію], Босфоре, буде тобі горе, Твої білі ребра піском занесу, У мул поховаю!.." — реве синє море (Шевч., І, 1951, 200); Жаби квакають, від ставка мулом несе (Кроп., І, 1958, 390); Води річок, що течуть по гірських долинах, розмивають береги й виносять у море величезну кількість мулу (Наука.., З, 1959, 53); * Образно. Тоді, в печалі чи радості, добрішим і кращим стає чоловік і з подивом бачить, скільки зайвого мулу невідомо для чого осіло в його середині (Стельмах, І, 1962, 202). МУЛ2, а, ч. Свійська тварина, гібрид коня та осла. Аж чую: "туп-туп!" Шкандибають два мули; У них камінюччя на спині (Крим., Вибр., 1965, 40); Мул своєю силою та витривалістю в багато разів перевершує як коня, так і осла (Рад. Укр., 4.УІІІ 1962, 4); *У порівн. [Єлеазар:] Я далі йшов і бачив, як раба малого.. вавілонець навантажив усяким покупом, як того мула, і києм гнав (Л. Укр., II, 1951, 140). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 824. I. Мул, лу, м. 1) Иль. Твої білі ребра піском занесу, у мул поховаю. Шевч. 58. 2) Урина. То вельзевул попустив мул, з ляку омочився. КС. 1882. IV. 170. II. Му́л, ла, м. Мулъ, лошакъ. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 453 - 454.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

мул I -у, ч. 1) Дуже подрібнена, розтерта земля попелястого кольору, що відкладається на дні рік, озер, морів. 2) Осад органічного походження, який виділяється з води внаслідок природних або штучних процесів. •• Акти́вний мул — мул, який містить мікроорганізми, що сорбують і розкладають забруднювальні речовини встічних водах. Зворо́тний акти́вний мул — частина активного мулу, що повертається з вторинного відстійника в аеротенк.

II -а, ч. Свійська тварина, гібрид коня та осла.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації

Мул.jpg x140px Чищення від мулу.jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

[ https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%BB]