Відмінності між версіями «Бігунці»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:У5ваке6пнг.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:У5ваке6пнг.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вапролд.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вапролд.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Веакпмиротлд.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Поточна версія на 19:39, 12 грудня 2013
Бігунці, -ців, м. мн. = Бігунки 1.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови
БІГУНЦІ 1, ів, мн., розм. Те саме, що бігунки. Бачили.., як згодом біля конюшні Омелько запрягав у бігунці коняку (Андрій Головко, II, 1957, 239).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 175.
БІГУНЦІ 2, ів, мн. (одн. бігунець, нця, чол.). Зменш. до бігуни. Здобувши електричний струм, пустив [голова комуни] його .. гріти й освітлювати село.., рухати верстати в майстернях, жорна в млині, бігунці в олійниці (Юрій Яновський, II, 1954, 157).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 176.
Словник України
бігунці́ 1 – множинний іменник
Ілюстрації
|
|
|
|
