Відмінності між версіями «Атаковувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
Рядок 19: Рядок 19:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:38305.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:38305.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_190097636-stock-photo-a-man-in-the-jungle.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_190097636-stock-photo-a-man-in-the-jungle.jpg|x140px]]
...
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"|
...
+
...
+
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==

Версія за 13:49, 6 листопада 2018

Атако́вувати, -вую, -єш, сов. в. атакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Атаковывать, атаковать, нападать. Нас і кошового і всю славну Січ атакував. Скальковск. Наступати на ворога, нападати


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Атаковувати,АТАКУВА́ТИ, ую, уєш, недок. і док., перех.

1. Навально наступати на ворога. Підполковник Давидов, діючи в тилу французів, атакував і розбив охорону транспорту з набоями гарматними (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 334); Командувач видає наказа до негайного виконання: атакувати в лоб Турецький вал (Юрій Яновський, II, 1958, 238).

2. перен. Спрямовувати свої дії проти кого-небудь або на досягнення якої-небудь мети. Він глянув на викопані ямки, на школярів, які вже атакували з заступами горба (Олесь Донченко, VI, 1957, 374); Зоя одразу атакувала Катрю десятками запитань (Натан Рибак, Час, 1960, 469).

Ілюстрації

9a7921a8e126531f6e072d69ba2ceb7d.jpg 38305.jpg Depositphotos 190097636-stock-photo-a-man-in-the-jungle.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 70.

Зовнішні посилання