Цвях

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Цвях, -ха, м. Гвоздь. Під’їхавши гості під бряму, почали грукати в цвяхи. К. ЧР. 5. Желізними цвяхами руки пробивали, на його голову терня клали. Чуб. ІІІ. 349. Труну збудували.... золотими цвяхами побивали. Лукаш. 82. Ум. Цвяшок.


Словарь української мови

Цвях, а, чол. Металевий або дерев'яний загострений стержень, який використовується для прикріплення, скріплення частин чого-небудь або для підвішування чогось. Іван.. стояв унизу і перед собою бачив лише широку підошву, прострочену в два ряди мідними цвяхами (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 29); Мовчки простяг він руку і зняв з цвяха чоботи (Зінаїда Тулуб, Людолови, І, 1957, 85); Образно: [Кассандра:] її [Мойри] правиця і важка й тверда, вона кує з народів зброю світа [світу], а я і ти — ми тільки цвяхи в зброї (Леся Українка, II, 1951, 301); У порівняннях: Роман довго порпається в кишені, намацує там металеву маслянисту протирку і, обернувшись до стіни, неквапом щось шкребе на ній протиркою, наче цвяхом (Олесь Гончар, III, 1959, 154); Брат говорив повільно, проникливо. Ножне слово було важким і, ніби цвях, встрягало в мозок (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 31); Йому уп'явся цвяхом у серце сумнів: а що коли й у Вовчій Горі жде його отакий прийом? (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 311).

Сучасні словники

Cтримі́ти (гвіздко́м (цвя́хом, цвя́шком)) в голові́ (в па́м’яті, у мо́зку і т. ін.) — постійно з’являтися, поставати у пам’яті, свідомості (про образи, думки і т. ін.), невідступно переслідувати кого-небудь. Довбня тепер стримів гвіздком у її голові, стояв перед очима (Панас Мирний); Слово “замерз” стриміло в моєму мозку холодним цвяхом (А. Хорунжий); Починаю своєю звичкою перебирати в думках старі сюжети новел, невикористані теми, що здавна гвіздками стриміли в моєму пам’ятку (пам’яті)(С. Васильченко); Але збита шибка стриміла йому цвяшком у мозку. Хто її збив? (Л. Мартович).

Стримі́ти гвіздко́м у голі́воньці Пилипко, вмовляючи матір, тільки заспокоював її. В його малій голівоньці гвіздком стриміла думка,— от хоч би що, а піти посипа́ти! (Панас Мирний).

Як гвіздко́м (цвя́хом) приби́ти, зі сл. сказа́ти, дода́ти і т. ін. — чітко, категорично, твердо, переконливо і т. ін. Сказав, як гвіздком прибив (Укр.. присл..); — Ні! нема добра... немає — додасть (Мирон), як гвіздком приб’є, та й замовкне (Панас Мирний).


Ілюстрації

300px-History museum of Truskavets 007.jpg 300px-Nails.jpg Цвях.jpeg

Медіа

Цікаві факти

Цвях (діалектні відповідники: гвіздок, цвєк, цьвок) — виріб, що використовується для прикріплення однієї частини конструкції до іншої. Цвяхи можуть бути виконані з металу, дерева та інших матеріалів.Конструкція цвяха складається з трьох елементів, що з'єднані між собою. Перший елемент — це жало у формі конуса або правильної піраміди. Другий елемент — тіло цвяха, третій — шляпка. Існують спеціальні цвяхи для закріплення покрівель, що мають поверх шляпки додатковий захисний елемет, для захисту цвяха від зовнішнього середовища. Існують також меблеві цвяхи. В них під шляпку надівається прокладка.Дерев'яні цвяхи бувають рубані, тесані і різані. Металеві — ковані і рубані. Рубають цвяхи з дроту.В давнину людина виготовляли цвяхи з кісток риби, шипів рослин, з деревини твердих порід. В епоху бронзової доби з'явилися перші металеві цвяхи - литі та ковані. Пізніше цвяхи стали виготовляти з мідного та залізного дроту. В Стародавньому Єгипті, Елладі і Римській імперії цвяхи з заліза, міді і бронзи мали достатньо широке застосування. Їх традиційна форма не змінювалась тисячоліттями.

Спочатку, виробництво цвяхів було ручним і дорогим - в ту пору за жменю цвяхів давали цілого барана. Виробництво цвяхів залишалося ручним до початку XIX століття, коли були створені перші машини для виготовлення кованих цвяхів. Приблизно в той же час стали застосовувати верстати для отримання цвяхів з дроту.

Чи може звичайний цвях стати музейною рідкістю? Звичайно, якщо йому 19 століть. Саме такий вік мають цвяхи, знайдені при земляних роботах в Шотландії – на місці, де колись стояла римська фортеця. Коли в кінці І ст. римські легіонери залишали Британські острови, вони не захотіли залишати свої запаси цвяхів (більше 7 тонн!) в якості трофеїв для противника. Тому вони їх склали в ящик і сховали глибоко в землю. А оскільки ці цвяхи були щедро змащені жиром, вони порівняно непогано збереглися до наших днів. Що ж зробили з ними відкривачі? Бізнес. Невеликі набори цвяхів, запаковані в поліетиленові мішечки, продавались колекціонерам і музеям.

Рекомендовані джерела