Гак

Гак, -ку, м. 1) Крюкъ. Рудч. Ск. І. 69. Грин. ІІІ. 412. Возьміть Байду добре в руки, на гак ребром зачепіте. АД. I. 146. 2) Родъ багра для ловли рыбы. Вх. Пч. II. 25. 3) Крючекъ для удочки, но чаще употребляется ум. гачок. 4) Шипъ подковы. Треба перекувать коня, бо вже гаки позбивались. Аф. 353. 5) Орудіе для обтягиванія бочки обручемъ. 9) Тут тобі й гак! Тутъ тебѣ и конецъ; тутъ тебѣ и аминь! 7) З гаку плодити отару. Браться досматривать стадо овецъ, получая за это отъ хозяина тридцатую овцу (о личманах). О. 1862. V. Кух. 37. 8) З гаком. Съ лишнимъ, съ небольшою прибавкою. По дві десятині й вісім аршин та трошки й з гаком. Вас. 208. Ум. Гачок, гачечок.

Сучасні словники

ГАК, а, чол.

1. Металевий або дерев'яний стрижень, загнутий на одному кінці. Вона затремтіла і тривожно поглянула на стелю, в якій стримів забитий чорний, грубий, дерев'яний гак (Іван Франко, I, 1955, 255); Повільно, ледве помітно пішов угору головний гак крана (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 319).

2. Те саме, що багор. Б'ються соцькі і розсильні. Б'ються й рибаки, Водять шнури край пролому Ості і гаки (Степан Руданський, Тв., 1959, 162); Клуня в полум'ї. Гакали рвуть покрівлю, щоб розтягти (Андрій Головко, I, 1957, 348); // Невеличкий загнутий металевий стрижень з гострим вістрям на одному кінці, що чіпляється другим кінцем до волосіні вудочки для ловлі риби; гачок. — Гей, гей! не надь, Рибалко молоденький, На зрадний гак ні щуки, ні лина!.. (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 77); Хіба не було такого, що величезний сом, упіймавшись на гак. стяг діда Олофіра з човна? (Олесь Донченко, III, 1956, 103); * У порівняннях. — Хто його зна, що зі мною поробилося: тягне мене, мов гаком тягне в свою сторону (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 141).

3. Те саме, що защіпка 1. Олімпіада Іванівна тим часом зачиняє двері на гак (Леся Українка, II, 1951, 82); Явдоха накинула на двері гак (Олесь Донченко, III, 1956, 12).

4. перен., розм. Про щось додаткове або зайве. Коли б оце Мирошниченкові самому довелося поносити дитя,., різав би норму [землі] як миленький, ще й на гак не поскупився б (Михайло Стельмах, II 1962, 20); Буває гак непомітний — якийсь невеличкий доважок, а буває, що далеко про нього чутка йде (Радянська Україна, 17Л 1961, 3).

Ілюстрації

Джерела та література

• Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 17.

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]: