Сніг
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:29, 28 жовтня 2013; Олексій (обговорення • внесок)
Сніг, -гу, м. Снѣгъ. Злякався, побілів, як сніг. Котл. Ен. II. 30. Ум. Сніжо́к, сніже́чек. Чуб. V. 83.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Додаткові відомості
