Спочивати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:48, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Спочива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. спочити, -чину, -неш, гл. 1) Спать, почивать, выспаться. Хто по повні випиває, той під тином спочиває. Ном. № 11448. 2) Отдыхать, отдохнуть. Ішов кобзарь до Київа та її сів спочивати. Шевч. Да де я буваю, да де я літаю, на калині спочиваю. Мет. 153.
