Спосібний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:45, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Спосібний, -а, -е. 1) Годный, пригодный, нужный. Такий спосібний, як віл до корита. Ном. № 6549. Він мені чоловік спосібний, бо він лісу стереже, то й дров дасть. Камен. у. 2) Удобный, надлежащій, своевременный. Дорога спосібна. Шух. І. 180.
