Поштиво
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:29, 24 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Пошти́во, нар. Благопристойно, вѣжливо. Нехай же Ївга нічого не росказує та сяде поштиво. О. 1861. XI. Кух. 25. Так просить поштиво, що Боже мій! О. 1861. XI. Кух. 24.