Позаводити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:22, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Позаводити, -джу, -диш, гл. 1) Завести (многихъ). Сини позаводять коней у ліс. Драг. 147. 2) Завести, устроить (во множествѣ). Позаводив... роскіш. Левиц. І. 222. В декотрих селах попи і пани позаводили школи. О. 1862. II. 52.
