Дерниця

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дерниця, -ці, ж. 1) Четвероугольникъ вырѣзаннаго для корма маленькихъ гусей дерна. 2) Доска. Ой і казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428.

























{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і

сучасність|підрозділ=Факультет романо- германської філології}}