Конати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:09, 14 квітня 2024; Yitsuhaiev.fshn23 (обговорення • внесок)
Кона́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Умирать, кончаться, отходить. Не один бідаха, конаючи в крові, тужить, що не поліг під Берестечком. К. ЧР. 358. Уже твоя, козаченьку, дівчина конає. Нп. 2) Мучиться. Сам не соромиться конать в ярмі, у ляха. Шевч. Або в пана у кайданах у склепу конає. Шевч.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
