Оболок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:37, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Оболо́к, -ка, м. 1) Окно. По під мій оболок до другої ходить. Гол. III. 389. 2) мн. Оболоки. Лазурь небесная. Це, що ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки, а те, шо ходить по під оболоками, до то хмара. Чуб. І. 2. См. Облак.
