Глиняний

Глиняний, -а, -е. Глиняный. Шевч. 437.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Зробл. з глини. Маріора варила обід у глиняній кабиці на подвір'ї (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 215); Глиняні посудини дунайської культури мають форму чашок, кубків і невеликих плоскодонних глечиків (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 51); * У порівняннях. Рука [Тугара] ослабла, впала, мов глиняна (Іван Франко, VI, 1951, 97).

2. Який складається з глини. Де ж Дніпро? Ось і він — синій аж чорний.. піднімає свою гребенясту спину, роздимає покручені боки і з ревом та гуком стрибає на глиняний берег (Панас Мирний, I, 1954, 346); Земля тут глиняна. Суглинок, покраяний ярами, долинами (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 217); * У порівняннях. Ми йдемо сірою, мов глиняна брила, колоною (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 6).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 85.