Нашепт
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:55, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Нашепт, -ту, м. 1) Наушничанье, наговоръ. 2) Наговоръ, заговоръ знахарскій на какой либо вещи, а также и самая эта вещь послѣ произнесенія надъ ней заговора. Не хотів він брати відьомського нашепту..., та взяв нехотя, бо нечиста сила, як бачите, взяла гору. Г. Барв. 451.