Натантирити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:43, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Натанти́рити, -рю, -риш, гл. Наговорить, надѣлать? Се він натантирив, Левашову щось сказав, мусів той йому повірить, да ввесь город розчухрав. КС. 1882. V. 534.