Намикати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:57, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
І. Намикати, -каю, -єш, гл. мичо́к. Приготовить для пряденія мички (см.).
ІІ. Намика́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Наматывать, навивать. Челядина, що стоїть на вершку стога, намикає (намотує) той колач (довге перевесло з сіна) на вершок остреви, що вистає із стога. Шух. І. 170. 2) Накладывать пластъ шерсти на щетку съ проволочными крючками, — для расчесыванія шерсти. Вас. 152.
