Опитати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Опитати. См. Опитувати.



Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумчний словник

ОПИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПИТА́ТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Звертатися до однієї або кількох осіб із запитаннями для збирання певних відомостей, з'ясування чого-небудь. Ще на першому курсі Мар'яна опитувала на факультеті хлопців, хто в яку спортивну секцію запишеться (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 50); Коли Євген Панасович сказав, що треба опитати та переписати всіх неписьменних, Мусій аж прояснів (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 40); // Викликати по черзі учнів для перевірки їх знань. Готуючись до уроку, потрібно скласти список учнів, яких намічено опитати (Методика викладання анатомії.., 1955, 13).

2. діал. Розпитуючи, відшукувати, знаходити що-небудь. Може, я де опитаю твій мішок (Словник Грінченка).

Опитування — Вікіпедія

Опи́тування, о́пит[1] — це метод збору соціологічної інформації про досліджуваний об'єкт під час безпосереднього (усне опитування, інтерв'ю) або опосередкованого (письмове опитування, анкетування) спілкування того хто опитує з респондентом. Опитування бувають соціологічні, політологічні, маркетингові, психологічні — залежно від предмету дослідження. Залежно від кількості опитуваних (вибірки, вибіркової сукупності) вони також можуть бути масовими, вибірковими, індивідуальними, експертними. Також використовується для вимірювання «громадської думки» з різних питань.

Ілюстрації

Opytan201121.jpg

Медіа

Див. також

1. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F


Іншими мовами

Джерела та література

1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 711.

Зовнішні посилання

1. http://sum.in.ua/s/opytuvaty"